У цьому пересвідчилися чернігівські журналісти, побувавши в столичному Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, де відбувся «круглий стіл» на тему «Чого чекати від генетичних модифікацій в аграрно-продовольчому секторі України та світу».
Представники засобів масової інформації почули об’єктивну інформацію про сучасний стан біотехнології як в нашій країні, так і за кордоном. І передусім, про її інноваційний напрямок – генетичну модифікацію рослин (захід відбувся в рамках всеукраїнської інформаційно-освітньої програми «Аграрні біотехнології ХХІ століття», ініційовану Комітетом з біотехнологій Європейської Бізнес Асоціації.

РОСЛИНИ ІНКОГНІТО
Директор згаданого інституту, професор, член-кореспондент НАН України, один із провідних вітчизняних генетиків Микола Кучук наголосив, що в нашій державі відсутня цілеспрямована програма підтримки не тільки генетики, але й біотехнології в цілому. Хоча вже років з десять вирощуються генномодифіковані соя й кукурудза, у країні не зареєстровано жодної модифікації. Відтак нічого не можна вирощувати, завозити чи продавати.
На думку Миколи Вікторовича, настав час врегулювати питання реєстрації ГМ культур, прийнявши необхідні підзаконні акти до чинного Закону України «Про державну систему біобезпеку».
Український сільгоспвиробник повинен мати вибір, яким насінням користуватися – отриманим шляхом традиційної селекції чи біотехнологічними культурами, що забезпечують стабільніші врожаї. І таким чином стати конкурентоспроможними на міжнародному продовольчому ринку.
Безперечно, що право на достовірну інформацію щодо продукції маємо й ми, споживачі. А позначки «Без ГМО» вводять нас в оману. Якщо існують ГМ культури, отже є і продукти з них.
У світі кожна генномодифікована рослина офіційно реєструється як «подія», котрій присвоюється власне кодування. Кожна подія чітко описується: які гени вбудовані, які послідовності ДНК власне рослини сусідять із вбудованими генами тощо. Генетики виявили кілька різних подій (як зареєстрованих у Європі, так і знятих із реєстрації, але досі вирощуваних в Україні) у зразках, взятих у трьох областях – Дніпропетровській, Київській і Черкаській.
- Україна експортує 5-6 мільйонів тонн кукурудзи в країни Євросоюзу, і ще майже півмільйона тонн сої, майже мільйон тонн ріпаку. І може трапитися так, що одного разу експерти ЄС виявлять в українському зерні одну з подій генетичної трансформації, яка, можливо, і дозволена в Європі, але її треба було задекларувати. Виникне неприємна ситуація. Тому вкрай необхідно впорядкувати ці питання, – наголошує професор Кучук.
Очолюваний Миколою Кучуком інститут – піонер генетичних трансформацій не тільки в Україні, але й на просторі нинішнього СНД. Бо саме в його лабораторіях «народилися» ще в середині 80-х років минулого століття перші генномодифіковані організми. Кандидатська дисертація Миколи Вікторовича, захищена в 1990 році, називалася «Отримання трансгенних та трансгеномних рослин в родині бобових Fabaceae».
Й хоча науковці інституту невтомно працюють, а в лабораторіях постійно «вирощують» томати, кукурудзу, сою…, нині наша країна втрачає провідні позиції в біотехнології.
Доктор біологічних наук Борис Сорочинський розповів журналістам про те, як оцінюють потенційні ризики для людини, тварини та довкілля від використання нових біотехнологічних рослин.
З особливостями маркування, реєстрації та вітчизняним та зарубіжним законодавством щодо біотехнічних рослин та продуктів учасників заходу ознайомив Богдан Моргун, заступник директора Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.
Журналісти відвідали відділ генетичної інженерії, лабораторії та відділ молекулярної генетики, де на власні очі побачили, як «буяють» ГМ рослини.

БІОТЕХНОЛОГІЇ ЗА КОРДОНОМ: ЗДОБУТКИ Й ПЕРСПЕКТИВИ
Китай, Індія, Аргентина, Бразилія та ПАР – це п’ять головних країн, які демонструють лідерство у застосуванні біокультур.
Європейці досить стримано ставляться до впровадження ГМ рослин. І хоча на сьогодні в ЄС вирощується тільки одна Bt кукурудза – для споживання дозволено більше 30 модифікацій рослин та їх продуктів (в Україні – жодної).
Не дивлячись на постійну стурбованість світового співтовариства щодо можливих наслідків застосування біотехнологічних сільськогосподарських культур, у 2012 році площа їх посівів склала понад 170 мільйонів гектарів в 28 країнах світу. Ще в 31 країні приймалися дозвільні рішення щодо регулювання біотехнологічних культур для імпорту, використання в якості кормів та продуктів харчування, вивільнення в навколишнє середовище тощо. З того часу, коли в 1996 році фермери США та інших п’яти країн вперше почали комерційне вирощування культур з ГМО, їх площі зросли в 100 разів.
Торік до світової агросім’ї додалися дві нові країни – Судан (Bt бавовник) та Куба (Bt кукурудза).
Справжнім рушієм біотехнологічного процесу стає Бразилія, яка за рахунок. Безпрецедентно швидкого впровадження ГМ культур швидко скорочує розрив із США.
Минулого року п’ять країн ЄС вирощували близько 130 тисяч гектарів Bt кукурудзи, що на 13% більше ніж в попередньому році. Найбільшим сіячем цієї культури є Іспанія.
Передбачається, що посухи, повені та коливання темпаратури стануть більш поширеними й жорсткішими із появою нових викликів, пов’язаних зі зміною клімату. А тому виникне необхідність швидкого вдосконалення програм вирощування культур для виведення різних сортів та гібридів, добре адаптованих до стрімких змін кліматичних умов.
Майбутні перспективи – до 2015 року – виглядають оптимістично. Згідно з дозволом регуляторного органу після більш ніж десятиліття розвитку очікується затвердження біотехнологічного збагаченого вітамінами «золотого рису», який може принести користь близько мільярда бідним людям тільки в Азії.
Генетична модифікація – новий інструмент для селекціонерів, які мають на меті отримати поліпшені сорти рослин ефективнішим способом. Наприклад, стійкі до гербіцидів рослини можуть бути виведені як шляхом звичайного схрещування, мутагенезу чи селекції, так і шляхом прямого введення конкретного гена, що кодує потрібну ознаку. Кінцевий генетичний код отриманої рослини буде абсолютно однаковим в обох випадках. Але за допомогю генної інженерії той самий результат можна отримати більш швидко і ефективно.

Костянтин ЧЕРНЯКОВ, «Європейська Україна».
Фото Ольги ЧЕРНЯКОВОЇ.