реклама партнерів:
Головна » 2017 » Квітень » 15 » 92% громадян України вважають себе етнічними українцями

92% громадян України вважають себе етнічними українцями


2017 » Квітень » 15
Автор: Черняков
Коментарі: 0
Переглядів: 238
ПОЛІТИКУМ
92% громадян України вважають себе етнічними українцями, йдеться в дослідженні Центру Разумкова. До етнічних росіян себе віднесли 6% опитаних, 1,5% – інші етноси. З часу здобуття незалежності Україною – це найвищий зафіксований показник щодо самовизначення українців. Прискорили процес самоідентифікації анексія Криму та російська агресія на Донбасі, зазначають соціологи. Дані дослідження вплинуть і на політичну риторику партій, переконують політологи. Відтак чого чекати від політичних сил, традиційно орієнтованих на проросійський електорат та як самовизначення українців може вплинути на окуповані території?

За даними перепису населення у 2001 році українцями себе називали 78,8% громадян, у 2015 році (за даними Центру Разумкова) – 86%, а на сьогодні – 92%. Згідно з дослідженням, частка тих, хто вважає себе українцем, є вищою серед наймолодшої аудиторії – від 18 до 22 років (96,2%).



Заступник генерального директора Центру Разумкова Юрій Якименко каже, що причини такого стрибка такі: зменшилась кількість етнічних росіян через анексію Криму і окупацію Донбасу, а крім того російська агресія вплинула на людей, які відносили себе до двох національностей, і вони визначалися в бік української.

68% громадян вважають українську мову рідною, ще 17% – обидві мови (українську і російську)
Фактор української національності пов’язаний із фактором більш частого вживання української мови, зазначає Юрій Якименко. Серед етнічних українців українську мову вважають рідною 73%, а 18% вважають рідною і українську, і російську рівною мірою.

В цілому по Україні ситуація така: 68% вважають українську мову рідною, обидві мови (українську та російську) – 17%, лише російську – 14%.



«Частка тих, хто вживає українську мову постійно, менша за частку тих, хто вважає себе українцем за національністю. Є певна асиметрія в мовному питанні, коли визнають себе українцями за національністю більше людей, ніж вважають українську мову рідною. Українську мову вважають рідною більше людей, ніж розмовляють нею вдома, і, відповідно, ця частка громадян більша, ніж та, яка розмовляє нею в побуті і на роботі», – зауважує Юрій Якименко.

Проросійські партії не зникнуть – боротимуться за електорат
Політичні партії, які орієнтуються на проросійській електорат в Україні, не можуть не зважати на подібні зміни в країні і зараз вимушені маскувати свою риторику. Такі сили намагаються перейти в популістську риторику і апелювати до соціально вразливих груп населення, пояснює політолог та історик Олександр Палій.

У політичній, так і в бізнес еліті залишаються багато людей, які є агентами впливу Кремля, але вони не можуть відкрито висловлювати свої позиції, зокрема, й через те, що кількість їхніх виборців стрімко зменшується, зазначає експерт.

Проросійські політичні сили не зникнуть, а будуть оминати проукраїнську риторику в своїх виступах, як і чітку позицію щодо російської агресії в Україні, пріоритетами будуть підкуп виборців, риторика «господарників» та популізм, зазначає Палій.

«Колишніх виборців Януковича в країні ледве вистачає на одну-дві проросійських партії, які при тому намагаються не афішувати свою «проросійськість» в силу того, що такі дії дуже непопулярні», – пояснює політолог.

Якщо протягом 20 років незалежності України поділ на українців і росіян, на захід і схід був доречний в політичному середовищі, то зараз він став дуже умовним, вважає політтехнолог, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

На його думку, на перший план серед усіх тем для розколу суспільства для використання в політичних цілях вийде тема церкви, а не мови.

«В нас такий маятник постійно відбувався: типу Ющенко-Янукович. Схід перемагає, тоді в нас українська мова, дружба, чи проукраїнські – навпаки. На даний момент це неможливо з електоральної точки зору – проукраїнська частина має чисельну перевагу», – зазначає політтехнолог.

Більшість завжди намагатиметься витискати меншість – соціопсихолог
Визначитися із національністю суспільство підштовхнули саме анексія Криму та вторгнення на Донбас. Більшість зайняла проукраїнську позицію. Утім, на сьогодні близько 15% громадян України мають проросійські погляди, каже завідувач лабораторії Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Вадим Васютинський.

Досліджень на окупованих територіях не проводили, але за непрямими даними можна зробити висновки, що там переважна більшість людей зайняли антиукраїнські позиції, додає науковець.

«Люди, яких там меншість і які мають, навпаки, проукраїнські позиції, не можуть себе там відверто показувати. У всякому разі, коли ми звільнимо і Донбас, і Крим, ми здивуємося, як багато людей там чекали на Україну. Це одна з тих причин, чому не можна відмовлятись ні від Донбасу, ні від Криму», – наголошує соціопсихолог.

Хоча людям властиво приєднуватись до більшості, вона ніколи не стає стовідсотковою. Меншість існує завжди, при цьому більшість буде намагатися її витіснити, зазначає соціопсихолог Вадим Васютинський.



«Якщо брати співвідношення «проукраїнська більшість і проросійська меншість», то очевидно, що проукраїнська більшість поводиться категоричніше: типу ви агенти, не маєте права, хто проти України – позбавити громадянства, вислати, посадити. Це нормальна колективна реакція, не дивна. Ці справи має регулювати закон і держава має стояти на захисті навіть такої меншості. Не тоді, коли меншість порушує закони, беручи зброю до рук, а тоді, коли вона обережно висловлює свою думку», – зазначає професор Васютинський.

Проросійська меншість в Україні зараз використовує дві тактики: захищається і намагається зберегти свої позиції та маскується і приховується. Її не можна назвати переляканою, адже є підтримка від низки медіа із антиукраїнською риторикою. Маскування ж пов’язано, зокрема, і з тим, що вже немодно, особливо серед молоді, не бути патріотом.

Цікавим фактом дослідження Центру Разумкова є те, що етнічні росіяни в Україні частіше себе вважають громадянами неіснуючого СРСР (38%), ніж етнічні українці (26%).

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова 3-9 березня 2017 року в усіх регіонах України, за винятком Криму і окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Ольга Комарова, Радіо Свобода




Читайте також:



Тільки у нас:




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.





Loading...

Коментарі

avatar
Loading...

Останні новини

17:48
22-Чер-2017
22 червня. Альтернативний сценарій початку радянсько-німецької війни
На світанку 22 червня німецькі літаки бомбардували радянські міста і села – напад Гіт
19:40
21-Чер-2017
Осип Дяків-Горновий: лицар УПА, що попередив росіян про імперіалізм
21 червня 1921 року народився Осип Дяків-Горновий — крайовий провідник ОУН Львівщини,
17:43
21-Чер-2017
ДОЛЯ ГЕНІЯ: розробник ракетної техніки і теорії космічних польотів Юрій Кондратюк
1897, 21 червня – у Полтаві народився Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім’я Олекса
19:30
19-Чер-2017
Запропоновано оновлення закону про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 р.
Українським інститутом національної пам’яті спільно з народними депутатами України ро
19:07
19-Чер-2017
Доля в’язнів радянських тюрем у 1941 році: Чернігівщина
Одним із злочинів комуністичного режиму було знищення в’язнів радянських тюрем під ча
19:05
19-Чер-2017
І Універсал Центральної Ради, що проголосив автономію України
1917, 23(10) червня – Центральною Радою прийнято І Універсал, що проголосив автономію
19:01
19-Чер-2017
Генерал-хорунжий армії УНР Володимир Оскілко
1926, 19 червня – загинув Володимир Пантелеймонович Оскілко, генерал-хорунжий армії У
09:34
19-Чер-2017
Вперше в Чернігові виставка японської гравюри «Світ кабукі»
20 червня, у вівторок, об 11.00 у Національному архітектурно-історичному заповіднику
17:24
18-Чер-2017
18 червня 1917. 2-й Всеукраїнський військовий з’їзд
1917, 18 (5) червня – розпочався 2-й Всеукраїнський військовий з’їзд.
2-й Всеу
21:07
17-Чер-2017
Польський концентраційний табір Береза Картузька
17 червня 1934 року за підписом президента Польщі Ігнація Мосціцькі був утворений кон
Усі новини