реклама партнерів:
Головна » 2014 » Листопад » 30 » Майдан - рік потому: про реформи не треба говорити, їх треба робити

Майдан - рік потому: про реформи не треба говорити, їх треба робити


2014 » Листопад » 30
Автор: Соломаха
Коментарі: 0
Переглядів: 1396
Погляд. Версії
На "круглому столі" на тему "Майдан - рік потому: підсумки і перспективи", організованому чернігівським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка у Центрі перепідготовки держслужбовців, мова йшла про підсумки і перспективи Майдану.

Василь Чепурний, голова чернігівської "Просвіти":

- Після кожної революції наступає втома, якою вправно користуються її вороги та попутники. Так було після Помарачевої революції 2004 року, коли всі розійшлися по хатніх справах, надіючись тільки на Ющенка і його "любих друзів". Так і цього разу схоже. Хоча цього разу рівень самоорганізації людей значно відмінний.

І якщо партії думають, що Майдан стояв за них, а тим паче - за їх лідерів, то їх чекає гірке розчарування.

Проте що ми маємо? Єдине серйозне зрушення - це закон "Про люстрацію". Він уже почав діяти, хоча його й гальмує чиновник, як тільки може. І суди допомагають.

А обіцяних урядом камікадзе Яценюка реформ - нема. За 9 місяців ми не побачили ні реформ, ні камікадзе. Війна - не привід для відставки реформ. Навпаки - саме війна має пришвидшувати реформи. Досить гратися у вибори - перевибори - коаліції, якщо у нас справді війна!

Чи можуть зробити реформи старі кадри? Очевидно, що ні. Тоді хто пояснить чому в Чернігівській обласній державній адміністрації, крім Журмана і Лубенцова, нема нових людей? Чому їх нема у відділах, управліннях і департаментах? Чому їх нема і в обласній раді? Чому ті активісти, що робили революцію, ходять безробітними, а уже нова влада каже, що нема кадрів? І, зауважте, без роботи ходять навіть молоді хлопці, що мають по два дипломи, у тому числі Академії державного управління при Президенту?

Сергій Соломаха, громадський діяч:

-- Є така листівка, випущена у Чернігові "За що бореться чернігівський Майдан?" Так ось політвязнів звільнено, проведено перевибори президента і парламенту, повернулися до Конституції 2004 року. Із 4 пунктів один не виконано: не притягнено до відповідальності винних у розгоні Майдану. Втома суспільства від того, що на три четверті завдання Майдану виконано.

Жодна партія на Чернігівщині не відзначала День Гідності і Свободи і тільки громадськість провела заходи на згадку про розігнаний євромайдан 25 листопада. Не було б розгону - не було б і відзначення: дія - дорівнює протидії. навіть річницю "помаранчової" революції партії в Чернігові відзначали, хоча погода була такою ж. Це до питання про партії.

Соціолог Бекешкіна говорить, що тільки 5 відсотків киян брали участь у Майдані, по Україні – 6%. Тож активність не така й висока. У Чернігові на останніх парламентських виборах виборах "Опозиційний блок" підтримало 6707 виборців (5,5%), ще 5145 (4,2%) виборців проголосували за КПУ, а якщо додати залишок Партії регіонів - партії Тігіпка – 3091(2,5%) виборець, то це майже 15 тисяч, які готові боротися проти Майдану. Нехай з них 5 тисяч "дрожащей рукой" вкинули бюлетені в скриньки, але 10 тисяч можуть вийти хоч сьогодні і знести нову владу і все, що ми називаємо Україною.

Звільнення Мултанен в облраді показало хто в домі хазяїн. І Звєрєву показали – будеш смикаться, і тебе знімуть в будь-який незручний для нього час!

Вибори - в руках ЗМІ. Хто володіє ЗМІ, той перемагає на виборах. Це добре розуміли комуністи, які у 1917 році перше, що зробили так це закрили усі опозиційні газети. До речі, тимчасово. І Зараз той хто володіє ЗМІ – той і влада. Давайте подивимося по Чернігову. Без кабельного телебачення і газети «Дитинець» ніякий пан Атрошенко не повернув би собі депутатські повноваження. І тим більше не подвоїв їх на Куліча.

А на Чернігівщини у ЗМІ після Майдану нічого не змінилося аж до районного рівня. Ніхто з керівників ЗМІ не усунений з посади. Владу вони влаштовують. А це люди, які хвалили Януковича і Азарова і «джинсували» на останніх виборах до таких масштабів... суцільна "джинса". А ці журналісти і не журналісти після виборів опинилися на відпочинку за кордоном, значить заробили… У нас немає засобів масової інформації, тієї «четвертої» влади, яка насправді і є отим Словом про яке казав Тарас Шевченко: «На сторожі поставлю Слово…» Оце ж він мав на увазі засоби масової інформації. Він тоді не знав, що буде телебачення, але здогадувався.

Коли ми 25 листопада збиралися в міській раді на прес-конференцію до річниці розгону громадського чернігівського Євромайдану, то я прямо поставив питання: «Чому немає громадської редколегії ні в газеті чернігівської громади "Чернігівські відомості", ні на міському телебаченні "Новий Чернігів", яке є телебаченням одної особи – міського голови, а фінансує вся громада? "
Треба припинити пусті розмови про телебачення через інтернет, бо це - не ЗМІ.
До того часу поки не буде громадського контролю ЗМІ і ми не хочемо, щоб у ці 15 тисяч прихильників «Опозиційного блоку» не вийшли і не змели все що ми набудували, і називається це Україною досі, і будуть чекати Путіна. А ці чернігівські чиновники, як один, вийдуть з хлібом і сіллю зустрічати танки Путіна.

Оце і є загроза!

Ну а про реформи?

Про реформи не треба говорити, їх треба робити.

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам'яті:

Для мене, як історика, питання щодо хронологічних меж Революції гідності ще залишається дискусійним. Здається, що революційні процеси ще відбуваються. Таким чином, будь який аналіз і висновки щодо Євромайдану є початковими, попередніми.

1. Ідея свободи є невід’ємною рисою українського народу, що доводить історія (від козацької демократі до сьогоднішнього дня). Отже, якби не було чернігівського і столичного Майданів, то можна було б сказати, що з нашим народом щось не так, зрадив себе самого.

2. Національна ідея, як казав київський історик Віктор Савич Коваль, є універсальною для всього світу. Вона складається з двох частин: 1). Народ хоче бути самим собою, самоідентифікуватися. 2). Народ хоче бути успішним у сім’ї народів світу, займати гідне місце. Отже, нічого не треба вигадувати. Свідомо чи несвідомо цього добивається Український народ, учасники Євромайдану. І вже чимало зробили (ми всі українці, єдина країна, закон для всіх тощо). Це новий розвиток української нації.

3. В історії України кінця 20 – початку 21 століття, як каже Володимир В’ятрович, голова УІНП, було три Майдани: 1990-1991 рр., 2004 р. і 2013-2014 рр. Наріжним каменем цих революцій стала ідея свободи в самому широкому розумінні цього терміну (національно-державна, демократія, права і свободи кожного громадянина). Саме цього, щоб не говорили і думали учасники революційних подій 2013-2014 років, вони добивалися.

4. Молоде покоління українців, у тому числі і на Чернігівщині, які виросло вже в незалежній Україні, не хотіли терпіти брехню, злочини, знущання, які суперечили високим принципам і деклараціям від совкової влади. Воно стало рушійною силою революції.

5. Євромайдан, як і попередні революції, став відповіддю на питання про ставлення до спадщини радянського, комуністичного тоталітаризму, яку намагалися зберегти або відновити у повному обсязі попередні режими, зокрема й режим Януковича.

Стратегічні завдання:


— повне звільнення від спадщини комуністичного тоталітаризму (це не тільки символи, пам’ятники, назви вулиць тощо, викривлена національна пам’ять і історія, це весь спектр життя – тарифна сітка оплати праці, монополізм, нехтування законом недоторканими…);
— перетворення країни на засадах: свободи, демократії, соціальної ринкової економіки, досягнення рівня розвитку інформаційного суспільства;
— економічно вільна людина гарантовано буде вільна політично, забезпечення умов досягнення цього принципу;
— думка, слово породжує дію; національний духовний, культурний розвиток (невід’ємна складова світового) стимулює соціально-економічний;
— універсальним інструментом цих перетворень є держава, яка працює на паритетних відносинах із громадянським суспільством. Цей інструмент треба підготувати до цього.

Ще кілька зауважень, щодо важливих засад:


— немає нічого безоплатного, питання – за чиї кошти, хто сплачує;
— категорична відмова від монополізму (невід’ємна риса комуністичного минулого), конкуренція насамперед вітчизняних суб’єктів підприємництва;
— розвиток малого і середнього бізнесу, оформлення реальної політичної сили, яка їх буде представляти;
— формування незалежного від держави і роботодавців профспілкового руху, народження справжньої лівої політичної сили, яка буде захищати найманих працівників.

В обговоренні також виступили голова громадської організації "Комітет народного контролю" Олександр Мужук, журналіст Петро Антоненко.











Читайте також:



Тільки у нас:




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Loading...

Коментарі

avatar
Loading...

Останні новини

17:48
22-Чер-2017
22 червня. Альтернативний сценарій початку радянсько-німецької війни
На світанку 22 червня німецькі літаки бомбардували радянські міста і села – напад Гіт
19:40
21-Чер-2017
Осип Дяків-Горновий: лицар УПА, що попередив росіян про імперіалізм
21 червня 1921 року народився Осип Дяків-Горновий — крайовий провідник ОУН Львівщини,
17:43
21-Чер-2017
ДОЛЯ ГЕНІЯ: розробник ракетної техніки і теорії космічних польотів Юрій Кондратюк
1897, 21 червня – у Полтаві народився Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім’я Олекса
19:30
19-Чер-2017
Запропоновано оновлення закону про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 р.
Українським інститутом національної пам’яті спільно з народними депутатами України ро
19:07
19-Чер-2017
Доля в’язнів радянських тюрем у 1941 році: Чернігівщина
Одним із злочинів комуністичного режиму було знищення в’язнів радянських тюрем під ча
19:05
19-Чер-2017
І Універсал Центральної Ради, що проголосив автономію України
1917, 23(10) червня – Центральною Радою прийнято І Універсал, що проголосив автономію
19:01
19-Чер-2017
Генерал-хорунжий армії УНР Володимир Оскілко
1926, 19 червня – загинув Володимир Пантелеймонович Оскілко, генерал-хорунжий армії У
09:34
19-Чер-2017
Вперше в Чернігові виставка японської гравюри «Світ кабукі»
20 червня, у вівторок, об 11.00 у Національному архітектурно-історичному заповіднику
17:24
18-Чер-2017
18 червня 1917. 2-й Всеукраїнський військовий з’їзд
1917, 18 (5) червня – розпочався 2-й Всеукраїнський військовий з’їзд.
2-й Всеу
21:07
17-Чер-2017
Польський концентраційний табір Береза Картузька
17 червня 1934 року за підписом президента Польщі Ігнація Мосціцькі був утворений кон
Усі новини