реклама партнерів:
Головна » 2013 » Листопад » 8 » Всеукраїнська наукова конференція «Битва за Дніпро»

Всеукраїнська наукова конференція «Битва за Дніпро»


2013 » Листопад » 8
Автор: Майшев
Коментарі: 0
Переглядів: 1391
Національна ідея
Відповідно до Указу Президента України Віктора Януковича від 19 жовтня 2012 року № 604/2012 «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»
31 жовтня 2013 року відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Битва за Дніпро (до 70-річчя визволення м. Києва від нацистських загарбників)»,
організована Українським інститутом національної пам’яті при Кабінеті Міністрів України, Міністерством культури України, Меморіальним комплексом «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років», Інститутом історії України НАН України за сприяння Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України.
Науковий форум розпочався з презентації музейної виставки «Київські адреси сповіщень про загибель.

Візуальна версія однойменного видання», яку серед чисельних учасників відвідала і делегація з Чернігівщини на чолі з директором Чернігівського обласного історичного музею ім. Василя Тарновського Сергієм Лаєвським.

Конференція відкрилась вітальним словом до учасників конференції від Прем’єр-міністра України Миколи Азарова, яке виголосив перший заступник Голови Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України Володимир Сіроштан.

«Битва за Дніпро під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років стала однією з найбільших битв у світовій історії – підкреслив Голова Уряду. – Сьогодні, на жаль, відбуваються спроби переписати історію Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, тому вважаю, що одним з основних завдань конференції повинно бути утвердження історичної правди. Для цього ми маємо все необхідне: багатющі архівні та музейні зібрання, книжкові скарби, кваліфікованих науковців. Зі свого боку хочу зазначити, що Уряд надаватиме всю можливу підтримку історичній науці».

Міністр культури України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України Леонід Новохатько у своєму привітанні, яке виголосив Перший заступник Міністра культури України Тимофій Кохан, зазначив, що проведення конференції стало результатом «творчої співпраці науковців академічних і музейних інституцій, фахівців з воєнної історії, які формують якісно нове наукове бачення історії Другої світової війни» та висловив переконання, що конференція стане вагомим внеском у розвиток вітчизняної історичної науки.

Голова Наглядової ради Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років», Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, академік НАН України, Герой України Володимир Литвин у своєму слові зазначив: «Здається, багато часу й води спливло з тих буремних та вирішальних днів. Однак навіть такі часові відстані не в змозі применшити ні стратегічної значущості, ні історичного сенсу перемоги на кручах Дніпра. Відлуння цієї битви потужно облетіло планету, сповістивши світ про масштабну і критично важливу військову операцію. Сьогодні, через десятиліття, всім нам потрібно добре пам’ятати про це, не забувати про небезпеку надмірного загострення суперечностей, що свого часу підірвали мирне буття світу. Немає сумніву, конференція стане важливою й корисною подією нашого суспільного життя, оскільки допоможе формуванню погляду на історичні події, сприятиме їх об’єктивному вивченню та осмисленню, означиться посутньою даниною воїнам-визволителям, які зробили вікопомний внесок у літопис Великої Вітчизняної війни, спонукатиме українську спільноту до поступального розвитку, до примноження доброї слави України і її столиці».

Із вітальним словом до учасників наукового форуму звернувся Голова Ради Організації ветеранів України Петро Цибенко – народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці. Він звернув увагу на непересічне значення звитяги українського народу та інших народів СРСР у досягнені перемоги над нацизмом, побажав учасникам конференції творчої наснаги й продуктивної роботи.

Авторитетними вітчизняними вченими-істориками були виголошені наукові доповіді. Директор Інституту історії України НАН України, академік НАН України Валерій Смолій підкреслив: «Жоден серйозний дослідник не заперечує того факту, що основним театром бойових дій Другої світової війни стала територія СРСР загалом та України зокрема. Саме тут були задіяні найбільші людські контингенти, масиви військової техніки й озброєння воюючих сторін. Саме тут противники зазнали найбільших людських і матеріальних втрат. У баталістичній історії тієї війни осібне місце посідає битва за Дніпро. І, хоча з точки зору військової науки цей термін не вважається абсолютно точним, у військово-історичній літературі він поступово набув легітимності й використовується як символ кількох наступальних операцій. Вони безпосередньо чи опосередковано пов’язані з оволодінням найважливішою водною артерією України, на берегах якої локалізовані важливі політичні, економічні та науково-культурні центри республіки і, насамперед, її столиця». Вчений зазначив, що увічнення пам’яті «про мертвих і живих» свідків воєнного лихоліття має базуватися на об’єктивних знаннях, які продукує фундаментальна наука. При цьому сучасники мають і через десятиліття почути голос кожного, кому випали такі важкі випробування, хто залишився у Вічності чи вижив і є носієм пам’яті про ту епоху сьогодні.

Інтерес учасників конференції викликав виступ директора Українського інституту національної пам’яті при Кабінеті Міністрів України, члена-кореспондента НАН України Валерія Солдатенка. Відзначаючи подвиг фронту і тилу В.Солдатенко підкреслив самовідданість, мужність, презирство до смерті та військову майстерність радянських воїнів, що форсували Дніпро під вогнем і запеклим опором противника. У своєму зверненні вчений відмітив і те, що мали місце також серйозні прорахунки у бойовому плануванні, не належним чином забезпечувалися темпи наступу та формування великої ріки. Проте нехтування історичною правдою, або навіть свідомий запуск кон’юнктурного «механізму забування», не тільки спотворюють важливе у громадянському відношенні пізнання минулого, але є відверто аморальним прийомом, що нівечить свідомість й душу, у першу чергу – молодого покоління.

Він відмітив, що Український інститут національної пам’яті одразу ж розгорнув дослідження історичних трагедій народів України, зробивши їх одним із провідних напрямів своєї діяльності. Учений наголосив на потребі вивчення й увічнення пам’яті про визволителів і жертв гітлеризму, продовження пошуку нових документальних матеріалів доби Великої Вітчизняної війни, ініціювання та організації відповідних меморіальних заходів, зауваживши, що з ініціативи УІНП та з підтримки громадськості ухвалено Указ Президента України та Постанову Верховної Ради України щодо вшанування пам’яті про знищене окупантами селище Корюківка Чернігівської області, у якому відбулося безпрецедентне знищення карателями майже 7 тисяч мирних мешканців.

Директор УІНП стисло поінформував про заходи, які проводяться Інститутом з метою дослідження та популяризації знань з тематики історії Другої світової війни в Україні, з питань увічнення пам’яті про події та непересічні історичні постаті періоду війни.
Пролунало вітальне слово від Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, з яким виступив заступник начальника цього навчального закладу, полковник Борис Куровський.

Змістовна доповідь на тему «Київська стратегічна наступальна операція Воронезького (1-го Українського) фронту (11 жовтня –13 листопада 1943 р.)» була виголошена дослідником воєнної історії України, начальником Гуманітарного інституту Національного університету оборони України імені Івана Черняховського кандидатом історичних наук, полковником Валерієм Грицюком, підготовлена ним у співавторстві з науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Міністерства освіти і науки України Володимиром Горєловим.

Завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор Олександр Лисенко у своїй науковій доповіді зосередив увагу аудиторії на битві за Дніпро як об’єкті історіописання, проаналізувавши низку нових дослідницьких підходів до вивчення цього грандіозного історичного явища, яке мало стратегічне значення для подальшого ходу Другої світової війни.

Пленарне засідання конференції завершила доповідь заступника директора Українського інституту національної пам’яті з наукових питань, доктора історичних наук, професора Дмитра Вєдєнєєва. Дослідник зосередив увагу на проблемі наукового забезпечення формування політики національної пам’яті навколо подій Великої Вітчизняної війни.

У перерві після пленарного засідання учасники конференції мали можливість ознайомитись із експозицією музею, науково-документальним виданням «Київські адреси сповіщень про загибель: дослідження, документи, свідчення».

Далі учасники конференції продовжили роботу в рамках секційних засідань. Модераторами першої секції, присвяченої розгляду бойових дій та партизанського руху в ході битви за Дніпро, виступили провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті кандидат історичних наук, доцент Ростислав Пилявець та завідувач науково-дослідного відділу з питань військових втрат України та історичної пам’яті про героїв війни Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» кандидат історичних наук Людмила Рибченко.

Другу секцію конференції (проблеми соціально-економічної та духовної історії, історіографії, джерелознавства та меморіально-музейної роботи навколо Битви за Дніпро) вели професор Дмитро Вєдєнєєв та завідувач відділу Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр., кандидат історичних наук Володимир Сімперович.

За результатами Всеукраїнської наукової конференції «Битва за Дніпро» підготовлено до видання збірник наукових праць, в якому представлені наукові доповіді та статті її учасників. У них висвітлені, зокрема, новітні наукові погляди на історію бойових дій за визволення України та її столиці, бойову діяльність партизанських формувань, наслідки гітлерівської окупації, діяльність тилу й відновлення економіки та суспільного життя в Україні, а також історіографічний, джерелознавчий і меморіальний аспекти проблематики.









Український інститут національної пам’яті







Читайте також:



Тільки у нас:




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.





Loading...

Коментарі

avatar
Loading...

Останні новини

15:11
22-Лис-2017
25 листопада Україна вшанує жертв Голодомору
Голодомор — помста за свободу. Історики пояснюють: Сталін організував геноцид, щоб по
09:30
22-Лис-2017
21 листопада російські танки перетнули кордон України
На Луганщині фіксують загострення ситуації.
Увечері 21 листопада відбулося поз
16:50
21-Лис-2017
Благодійний марафон «Промінь надії» зібрав майже 125 тис.грн на придбання лінійного прискорювача для онкохворих
124 777 тисяч гривень – із такою сумою на фінішну пряму вийшов благодійний вечір-мара
16:29
21-Лис-2017
З України примусово видворять чергового російського «пропагандиста»
Служба безпеки України вирішила примусово повернути до Росії журналіста Ігоря Петраше
16:22
21-Лис-2017
У Луганську на річницю Майдану з'явилися озброєні "зелені чоловічки"
Лідер "ЛНР" Ігор Плотницький заявив про звільнення "міністра внутрішніх справ республ
14:01
20-Лис-2017
100-РІЧЧЯ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
20 листопада 2017 року виповнюється 100 років від ухвалення ІІІ Універсалу, що прогол
15:50
10-Лис-2017
Ліквідація посади гетьмана у 1764 році
1764, 10 листопада – російська імператриця Катерина ІІ скувала гетьманство в Україні.
09:44
08-Лис-2017
Презентація книги: «Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». 50 років діяльності».
9 листопада о 14.00 у читальній залі Чернігівської обласної універсальної наукової бі
18:16
07-Лис-2017
100 РОКІВ СТАНОВЛЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ
Сьогодні, рівно 100 років тому, 7 листопада 1917 року в Петрограді група більшовиків
18:58
03-Лис-2017
ВТРАТА УКРАЇНОЮ ПІВНІЧНИХ ТЕРИТОРІЙ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1917 – 1919)
У 1917 р. Чернігівська губернія складалася з 15 повітів. В контексті Української рево
Усі новини