На основі документів, свідчень очевидців висвітлює найбільшу гітлерівську каральну акцію у Другій світовій війні – знищення мешканців селища Корюківка 1-3 березня 1943 р. відомий український історик із Чернігова, власний кореспондент газети «Голос України», заслужений журналіст України Сергій Павленко.

Український інститут національної пам’яті звертається до нащадків діячів Української революції 1917-1921 рр. з проханням встановити контакти з працівниками Інституту для можливого надання будь-яких матеріалів (фотографій, документів, спогадів, листів, ін.) про життя та діяльність борців за вільну Україну.

Дослідження про революційні події в Седневі у 1919 році.
Завдяки дослідженням молодого краєзнавця, учня 11-го класу ЗОШ № 3 міста Чернігова Єрвіна Мідена відбулася реконструкція трагічної події в історії боротьби за незалежність України.

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

За Полтавською битвою прийшла черга говорити про Конотопську битву. Битву між українськими і російськими військами, яка обернулася грандіозною поразкою для російського війська, а для України перемогою.

Останніми роками в Російській Федерації робляться наполегливі спроби реабілітувати жорстоку внутрішню й агресивну зовнішню політику російського самодержавства та сталінського режиму. Переоцінка історичних осіб, передусім державних правителів, та їх ролі в історії Росії відбувається переважно на основі визначення їх державотворчого внеску у становлення Росії як великої держави, з погляду успішності їх діяльності щодо «зміцнення» держави, розширення територіальних меж країни, досягнення перемог у війнах тощо.

У статті Владислава Верстюка розповідається про життєвий шлях Симона Петлюри

Десь починаючи з другої половини 1990-х років на пострадянському просторі, в тому числі в Україні, дедалі більше і галасливіше звертають на себе увагу публіцисти і теоретики, яких можна назвати неокомуністами. Чому не неомарксистами? А тому що марксист може бути і соціал-демократом, і соціалістом, і навіть лівим націонал-демократом. А от неокомуністи – це апологети радянської дійсності, де вони абсолютно визнають ідею і мету, але дещо критично ставляться до методів.

Задля поглиблення вивчення історії Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні та вшанування пам'яті мільйонів співвітчизників, які стали його жертвами, Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національною академією наук України організовано міжнародну наукову конференцію "Голодомор 1932-1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка", яка відбулася 25-26 вересня 2008 р. в м. Києві.

Офіційний прес-реліз Українського інституту національної пам'яті щодо українсько-російських відносин щодо оцінки Голодомору.