ЄВРОПЕЙСЬКА УКРАЇНА - Портал чесних новини-Єдина Країна

Сограб Рагімі (зі збірки «Лист для тебе»)

Майшев — Fri, 17 Aug 2012 15:21:08 GMT

Коридор чекання / Сограб Рагімі (зі збірки «Лист для тебе»)

Що такого померло в мені,
що я викидаю з пам'яті час
і простір навпроти мене чорніє.

Дощ, який ллє,
клапті мене вимиває
і розкидає за вітром.

Доки вигляне сонце,
моя східна шкіра гниє
і розсипається у коридорі чекання,
темна глибина якого ковтає звук,
ковтає зображення,
ковтає мене
і топить
у рамі стомленого голосу,
що висушила мою молодість,
висипала на дорогу,
очікуючи пришестя того, хто ніколи не прийде.

Мить спустошення / Сограб Рагімі (зі збірки «Лист для тебе»)

Сів отут,
В глибині фотелю,
Й дивлюся на тебе,
Сховану
В зеніті тіней.
Глянь!
Тут – мить руйнування землі –
Під моїми ногами.
Подивись!
Тут час утікає з-під моїх ніг.
Давно я не писав віршів.
Звідси, де я є,
Повторюю твою пісню в серці.
Якщо глянеш,
Побачиш скелета моєї молодості
За звичними столами.
Тут – мить мого спустошення.

Кошмар пробудження / Сограб Рагімі (зі збірки «Лист для тебе»)

Давай,
Підпиши вже моменти навколо цих сторінок однаково.
Писання, чекання і оберти стрілок навколо руйновищ мене.
Повір, нічого страшного,
Лише трохи вмираю.
Тепер розітни мене,
Якщо не хочеш, проведи мене.
Я народився з мовчання
І з самотності митей,
І миті провів сам,
Щоб себе загубити в тобі.
Чорні дверцята, крапка, риска, коло
Повторюються –
Двері, стіни, стільці
Виглядають твого прибуття.
Перейди через крик
І по той бік рани, за палаючими почервоніннями знайди мене.
Хтось щоночі у моїх снах
Чинить самогубство через повішення
За кроками дощу
На білих сторінках вітру.

Самотні кімнати / Сограб Рагімі (зі збірки «Лист для тебе»)

А йти –
Це подорож гірка була
Впродовж усіх часів.
Схований
За заходом сонця,
Я сів оглядати
Свою власну смерть.

І помандрував
Із самотніх кімнат
До вологих вікон,
Від крайнощів мрії
До тіней смерті.
Помандрував
У тексті тиші.
Продовжився
В кутиках рами.
У вітер пішов,
Знесилився,
Пішов на вітер.

На крилі Чумацького Шляху / Сограб Рагімі (зі збірки «Лист для тебе»)

Я на вітрі пишу
шелест листя,
мову гілля.
Твої коси віддзеркалюються
у переходах пам'яті,
а парфуми дихання
крапають
на крило секунди.
Прогулянка підборів
сторінкою вулички,
і де були стопи -
вихиляси ножа
на тарілці,
і туман, що розлетівся вщент
у рамі.
Відбиток серця
в глибині самотності
скам'яніє на крилі Чумацького Шляху

Переклала з перської Надія Вишневська, аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка.

Вишневська Надія (Україна) – перекладач, аспірант кафедри теорії та історії культури філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Народилася в 1986 році у Львові. У 2003-му вступила до Львівського національного університету імені Івана Франка на філологічний факультет, а в 2008-му захистила диплом магістра філології (перська мова та література). Магістерську роботу писала під керівництвом Романа Гамади. У цьому ж році на запрошення Центру розвитку перської мови та літератури пройшла курси в університеті Алламе Табатабаї (Тегеран, Іран). Продовжує займатися іранською тематикою, зокрема переклала кілька уривків до «Антології перського гумору», укладеної Романом Гамадою. Консультує студентів перших – других курсів іраністики. Бере участь в атрибуції музейних експонатів зі сховищ Львівського історичного музею та Музею історії релігії.

Сохраб РАХИМИ

Редактор — Fri, 17 Aug 2012 15:18:29 GMT

Иранский поэт, переводчик. Родился в 1962 году в Исфахане (Иран). С 1986-го живёт в Швеции. Публикует свои поэзии с 1989 г. в шведских литературных журналах, содействует развитию иранских литературных журналов диаспоры. В 1996-1998 годах был редактором персидского периодического издания «Асар». Также пишет стихи, критику и эссе на шведском языке. Член Swedish Writers’ Association, Swedish Critics’ Centre, the Centre of Literary Translators of Sweden. На фарси вышли книги поэзии Сохраба Рахими «Дом снов» (1995), «Испорченные ядра времени» (1996), «Белый бальзам (Клаустрофобия тела)» (1998), «Письмо для тебя» (2006), «Геометрический закон меланхолии» (2011). На шведском языке издал роман «Библиотекарь войны» (2011).

Сохраб Рахими - «Повторяя себя на переправе облаков…»

Редактор — Mon, 13 Aug 2012 08:40:36 GMT

Сохраб Рахими

«Повторяя себя на переправе облаков…»

Иранский поэт, переводчик. Родился в 1962 году в Исфахане (Иран). С 1986-го живёт в Швеции. Публикует свои поэзии с 1989 г. в шведских литературных журналах, содействует развитию иранских литературных журналов диаспоры. В 1996-1998 годах был редактором персидского периодического издания «Асар». Также пишет стихи, критику и эссе на шведском языке. Член Swedish Writers’ Association, Swedish Critics’ Centre, the Centre of Literary Translators of Sweden. На фарси вышли книги поэзии Сохраба Рахими «Дом снов» (1995), «Испорченные ядра времени» (1996), «Белый бальзам (Клаустрофобия тела)» (1998), «Письмо для тебя» (2006), «Геометрический закон меланхолии» (2011). На шведском языке издал роман «Библиотекарь войны» (2011).

* * *
Ходики тикают, изменяя время;
а мы остаёмся, повторяя себя
на переправе облаков.

Между нами – такая даль…
Но когда твои руки, безвольно повисшие,
превратятся в крылья,
устремляясь в поднебесье, –
мы встретимся, –

тени, озарённые светом,
очарованные смертью,
которая всегда впервые.

* * *
Посмотрим на себя глазами моря,
расправим плечи в сторону мира, –
ты хотела узнать цвет мха.

На краю этого берега началась наша отчуждённость.
Тронулся поезд…
Пальцы странника на ветру отбрасывают тень.

Слева – шахматы из планет, голубых и пурпурных.
А остальное – расплавленное серебро.

* * *
Ожидание неизбежного –
небытия или потопа –
отражает мятежная моя душа
узором причудливых снов.
Вот как истолковать
недоговорённость ночи?

В час, когда уходит вечерняя заря
и Большая Медведица
бродит в небесах,
печалится нежная лилия твоей улыбки.
Ибо волшебство сна –
это полёт в бесконечность.

* * *
С давних пор пытаюсь
сообщить тебе о том,
чего ты не знаешь
или забываешь услышать.

Вновь повторяю невысказанное:
как жаль, что недостаточно
одного взгляда, чтобы
поведать сокровенное.

Как же разглядеть
тончайшую нить
между трепетным «сегодня»
и неведомым «завтра»?

Не забудь мгновения,
бережно вставленного
в рамку искренности, –
чуда, которого ты не заметила.

Опять повторяю фразу,
не понятую тобой, –
проникновенные слова, которые ты
хотела бы однажды услышать.

* * *
Очаровываешься пением ночного моря:
как просто волны превращаются в поэзию!
Суетным днём вспоминаешь прошлое
и мечтаешь о хрупком будущем,
уютно укрывшись в замке
из стихов.

Ночь – изысканное отражение дня,
его спасительная, колдовская тень.
Душа уставшего путника отдыхает
от докучливого, шумного солнца.
Растворяюсь в подлунном мире,
растягиваешь удовольствие.

В руках – приятная нега!
Века пролетают мимо.
Возвращаешься,
и в полночной комнате
тебя становится
больше.

* * *
Если бы он попрощался
с автобусной остановкой,
устремившись за потоком транспорта,
то смог бы вспомнить, как сидел раньше,
ощущая себя обычным
местом ожидания.

Измученный столпотворениями,
не ведал, что всё это –
лишь прожигание бытия,
как будто его бренное тело
было продолжением
автобусной остановки.

Внутренности исчезли,
движение прекратилось…
Вдруг, глядя на унылую остановку,
подумал, что все его
судорожные метания
оказались напрасными.

Так и есть – безымянная
автобусная остановка
на перекрёстке точек и чёрточек;
безликая невесомость –
пустой стул, заброшенный
во вселенную.

С фарси перевели Надежда Вишневская и Сергей Дзюба

Вишневская Надежда – аспирант Львовского национального университета имени Ивана Франко, магистр филологии (фарси). По приглашению Центра развития персидского языка и литературы, побывала на курсах в университете Алламе Табатабаи (Тегеран, Иран). Переводчик с фарси. Публиковалась в «Антологии персидского юмора» (Тернополь, 2010).

Дзюба Сергей – член Национального союза писателей Украины, председатель Черниговской городской организации Национального союза журналистов Украины, президент международной общественной организации писателей, журналистов и научных работников «Черниговский интеллектуальный центр», почётный профессор Луцкого института развития человека Университета «Украина». Автор 31 книги и 9 радиокниг поэзии, прозы и публицистики, посвящённых супруге – писательнице Татьяне Дзюбе (Мурзенко). Лауреат международных и национальных премий. Произведения переведены на 25 языков мира и напечатаны в 23 странах.