ЄВРОПЕЙСЬКА УКРАЇНА - Портал чесних новини-Єдина Країна

Рубікон (поема )

Журналіст — Mon, 29 May 2017 13:21:12 GMT

Пройдуть роки ,
В роках минатимуть століття,
Сплетінням історичним
час спливе,
Та тільки пам’ять
не зітре
З душі народу
Цю болючу рану,
Котра зі скрипінням металевим
Назавжди влилась
У нашу генетичну кров.

- Бом
- Бом
- Бом
Набатом -
Добробатом
Крокує час.
У сльозах Україна мати,
Палає, рветься,
Наш Український
клекотить Донбас.

Війна, мов хижий яструб
Зненацька налетіла,
Свої жнива криваві збира,
Вражай війни –
Жахи й страждання
Та сльози гиркиї людські.

****

Епізоди життєві во єдиному
Ритмі сплелись, складаючи
історичні паралелі ,
І кожен епізод
У пам’яті застиг
Довічним відлунням
життя .

****

Бабця Зоя
Народилася у Серверному,
Українських співала пісень,
Рушники вишивала
Пропрацювала в шахті
все життя.
На пенсію мізерну
Жила собі старенька,
Город у поміч був завжди,
Чоловіка труд шахтарський
Звів із цього світу,
До Небес забрав.
Діти розлетілися
Із рідного гніздечка
Ось таке вже Бабине
життя.
Жила бабця Зоя
У Донбасі ріднім,
Українською душею
Все життя жила.
Ой орда та налетіла
На Вкраїну рідну,
День перетворився в нічку
Темну , тільки у криваву ніч.
Баба Зоя
На город пішла,
Міна там її знайшла,
Подарунок злої долі
Від ординського орла.
Ой ви роки ці десяті
Двадцять першого сторіччя,
Покалічені долі
Та зруйновані серця.

****

Телефонну тую розмову
Я пам’ятатиму завжди.
Відлунням полум’я
зі Сходу
Оселилася вона в мені.
У слухавці, якийсь незнайомець,
Кричить задихаючись, мабуть
від пилу -

--Алло , це брате ти ?
--Це я – здивовано відповідаю
--А це Сашко , не впізнаєш чи що,
Багатим видно буду….

Голос в слухавці
Продовжує розмову:
--Слухай брате, назнаю хто ти є,
Ти пробач мене за те,
Що лізу я до тебе…
У мене позивний Старий,
Бо мабуть за роками
Я найстарший.
А хлопці, хлопці
Тут всі класні,
Із усієї України козаки.
У нас тут справи ос такі –
Із за кордону стріляють вкотре ,
Загралися у морський
не паперовий бій,
По нас гатять із клятих
Градів,
Такі ос ці дарунки від «братів»,
Ця клята братня їх
гостинна щедрість
У нас давно, набридла до схочу.
А так,
Охоче б тих би гадів
Провчити раз та назавжди….

Тут голос в слухавці замовк,
Йому на зміну свист
Та лязкіт –
--Алло,
Алло,
Старий Алло …
А в слухавці якесь хрипіння.
Секунда, друга ….
Ось вже десята….
І тут нарешті голос,
Але інший, не Старого,
Голос зовсім молодий –
--Старий мене закрив собою,
Я тут живий, а він…
Мовчання, тяжкий стогін –
У слухавці моїй пішли гудки.

Відлуння тієї короткої розмови
В душі моїй закарбувалося
Та вселилося болем,
І б’є гудками
В мобільному ритмі життя.

****

Коли ми
Прийдемо в душі своїй
до Бога,
Коли наш розум
Проясниться
Та врешті розумінням
Сприймемо самих себе
Господарями у своїй оселі –
Народом сущім на своїй
Землі .

Так, саме зараз
Ми придбали Батьківщину,
Хоч і раніш себе
Вважали українцями по крові,
А стали Нацією, лише
зараз у своїй душі.

Живемо ми в складному світі,
Учора, вже в історію ввійшло,
Не буде день прийдешній
Таким, як день сьогоднішній
тривати –
Щось нове, невідоме буде
Яке залежить лише від нас.
Ми перейдемо Рубікон,
І з новим днем
У новий час і в нове
врем’я
Ми перейшли , так стрімко
й непомітно
У сьогодення вихором зайшли,
Та лише у свідомість оселились
Два різних прояви в житті,
Два часи історичних
Нас назавжди навпіл
розділяють –
Час довоєнний в пам’яті кружляє,
Та час сьогоднішній,
Що війною у долю нашу
На завжди увійшов.

****

Червоні маки зацвіли
У дикім полі в літню пору,
То пам’ять тих, хто
В землю ліг,
За нашу долю,
Нашу славу,
Нашу волю.

Цвітіння маків
То наш хрест,
Який нести
всім нам довічно,
Бо жити нам
також за тих,
Хто положив себе
за Батьківщину.

Червони маки зацвіли,
Цвітіння їхнє –
колір долі,
Роса на їхніх пелюстках,
То материнські сльози горя.

Червони маки зацвіли,
Цвітіння їхнє –
колір долі,
Це пам’ять й сіль усій Землі,
Душі народної тяжкая
доля.

Квітень 2017 року

І знову щось нахлинуло в душі...

Журналіст — Fri, 14 Apr 2017 14:11:15 GMT

Жити б усім нам
Мов під виноградом із смоковицею,
Щастя б було тоді навкруги,
Ось, тільки ми
Як завжди гриземося, сваримося,
Між собою чваримося,
А потім, плачучи кричимо,
Якою ж долею у світі живемо.
Ми ж Божими створіннями звемося
Усюди мелемось Йому,
А тільки найчастіше
Відступаймо в прірву темну
Ідемо всі по грішному шляху…
Квітень 2017 року

****
Вірити у щось –
Це, звичний стан людини.
Вірити у Бога, або
У природу всесвіту –
Це, у нас провидіння таке.
Бажаєш грішником бути –
Будь їм,
Бажаєш вічного життя –
Так їм і живи.
Шлях наш людський ,
Такий буремливий
Колом земним у космічній
Імлі.
Квітень 2017 року

****
Я із вами хлопці говорю
Про звичайне наше життя,
І дивлюсь я у ваші очі,
Дзеркалисті ваші серця.
Як мені б, в цей час буреломний,
З вами хотілося б піти…
Хочу я у ваших душах
Тільки правди залишити.
Очі, очі -
Ви вже не дитячі,
Бачите наскрізь
все на землі.
Хлопчики, юнь українська
крилата –
Стали дорослими саме
в цю мить.
Вам довіряє себе Україна
Саме святе, майбутнє своє,
Знайте, що всі ми –
Єдина родина,
І тільки у цьому
наша сутність уся !!!
квітень 2017 року

Віддавши Україні найдороще

Журналіст — Thu, 06 Apr 2017 15:10:02 GMT

Ти оберегом постала її,
Хоч твоя жіночність
То сама ніжність,
Душею ти могутній ісполин.
І велич твого серця материнська
Оберігає край мій віді зла,
Своєю піснею колисковою
Ти бережеш тепло на всій землі ….

Квітень 2017 року

На поліським приденесенні

Журналіст — Thu, 06 Apr 2017 15:08:53 GMT

На поліським приденесенні
Сонце сходить до зорі,
Тихо верби шелестом співають
Вранішню мелодію свою.

Тільки тут у рідному Поліссі
Вільно почуваюсь я,
Бо для мене моє придесення
Пісня солов’їная моя.

Там де роси в райдузі танцюють
Затишно лунає спів птахів,
Ніжний запах трав духмяних
Мою душу солодить

Тільки тут на рідному Поліссі
Вільно можу так співати я,
Бо для мене моє придесення
Доля українськая моя .

квітень 2017р

Зоряний пил думок

Журналіст — Tue, 04 Apr 2017 15:10:59 GMT

*****
Народжуємося у цьому світі
Свободи святої дітьми ,
Бо у природи не бува свободи,
Кайдани не приваблюють її.
Самі господарі своєї долі
Ми, кожен обираємо
Свій шлях в буремному житті.
Імперськи сни і мрії
Все маряться у наших ворогів,
Ярмом усіх зв’язати намагаються,
А ми свободою та волею живемо.

Квітень 2017 р
Юрій Соколов

****

Хтось хоче мене замовчати,
Запхати у прірву пітьми,
Та на цьому світі
Я народжений життю
Осанну вічною співати.
Те, чим мене природа наділила
Ділюсь, без жалю відтаю всім вам,
За для добра лише
Потрібно цінувати
Миттєвості всього життя.
Крізь сном ідей
Та забаганнь бурхливих
Повинно людство віднайти себе,
А я лише гвинтик,
Миттєвість людського
Нескінченного потоку….

Квітень 2017 р
Юрій Соколов

****
Якось звикли усі
За роки зватись меншими братами,
На своїй землі, мов чужі.
Якось звикли усі
Другорядністю себе вважати,
Своя доля, для нас мов чужа,
Рідна мова, не рідною стала
Якось так ми і жили усі –
Загубивши себе поміж інших…

Квітень 2017 р
Юрій Соколов

Лицарський хрест добровольців

Журналіст — Thu, 10 Nov 2016 15:22:54 GMT

Ми взяли на себе хрест оборонця,
Така нам доля випала на всіх.
Ми лицарі Вкраїни,
Своєї Батьківщини ,
Становимось на захисті її –
Святої Української землі.

Ми добровольці із народу,
За честь та гідність боремось зі злом.
Такій обов’язок у нас перед Вітчизною –
За нами Україна , Воля й Бог.
Тримаймо хрест наш лицарський міцьнійш ,
Його нам доля наша надала ,
Ми діти нашої Вкраїни,
Вона у нас єдина є така

Хрест лицаря Вітчизни
Ми взяли добровільно,
Несемо його крізь полум’я війни,
Ми лицарі свободи,
Ми воїнство народне,
Нащадки пращурів своїх.

Ми взяли хрест на себе
Всю правду боронити,
Така нам доля випала на всіх.
Хрест лицаря народу України
Потрібно нам із честю пронести.
Ми лицарі святої України,
Вона єдина в нас така.

Юрій Соколов
Листопад 2016 рік

Друзям моїм...

Редактор — Thu, 27 Oct 2016 21:44:13 GMT

****
Маріанні Харді
Гляну на тебе здригнуся,
Що у твоїй голові задумано,
Передбачити не наважуюся.
Ти така, мов пума загадкова
І також пристаюча така.
Фото сполохом своїм чарівна,
Ти мисливиця миті своїй.
А тобі либонь мало
Усе та усього ,
Маріанна ти наша жадана –
Фотоядно – ефірна краса.
Жовтень 2016 р.

**** Сергію Зибіну
Мій друже Сергію –
Чоботар – майстер,
Ти не п’єш горілки,
Але ж, анекдоти
На всі боки,
У всі сторони плетеш.
Твоя мова морова,
Усмішлива, жартівлива.
Майстер сміху та пошивку,
Реставрації взуття.
Друг Сергію -
верша сміху,
Спокій духу з кришталю…
Жовтень 2016 р.

**** Ядвізі Щоголевій
Дівчина із слобожанською
усмішкою,
Поглядом орлиці та змії,
Тільки не кривавої гадюки
А зінцево лагідній зорі.
Дбаєш про сімейний, теплий спокій,
Бережеш любов близьких сердець.
Все котре колись знайшла ти,
Береже тебе і всіх твоїх.
Міркування хай твої наївні,
Але ж в певно ти ідеш вперед.
Все твоє серйозне те наївство
Хай тобі лиш щастя принесе
Жовтень 2016 р.

**** Сергію Бутку
Ти у дитинстві Холмса начитався,
Але в історію хворобою постав,
На історичному тягнув ти п’ятирічку,
Потім компартії закручував гайки.
Не детектив, не розкриваєш криміналу,
А правду на гора даєш,
Ти відмиваєш історичні плями
Працюючи із совістю ідей …
Жовтень 2016 р.

**** Володимиру Євтушенку

Вовчику наш невтомний –
Що б не сказав, так і у точну
крапку попав.
Ну як же так,
І хто б ще, так ужився
В образ Куравльова із «Миттєвостей весни»-
Потрійний образ,
Все в одній людині,
Такий наш Євтушенко лицедій ….
Жовтень 2016 р.

**** Олександру Атрощенку
Академік комп’ютерних ігор,
Ти догрався до певних висот.
Сам собою ти так і зостався
У законах долі поліглот.
Як тобі то, на серцевому погрунті
Так любити місто це своє….
Повернули до дружини,
Син сигару електро вручив.
Обіцяв я тобі епіграми,
Лиш би ти
Більш нікуди не плив.
Київ близько,
Але ж тільки в дома
Тут у тебе окружляє тепло,
Сядь посидь на Десні
біля Стрижню,
В масанівськії сосни поглянь …
Жовтень 2016 р.

**** Світлані Личак
Чарівлива усмішка Світлани
Лани світлої ланів,
Дали її батьки ім’я жадане,
Теплотою серце обдали.
Ти така тендітна та зіркова,
Лана мов журавка на весні,
Світло нам даруєш ти Світлана,
Як весна на вранішній зорі…
Жовтень 2016 р.

Литаври

Редактор — Thu, 27 Oct 2016 21:40:28 GMT

****
Берези плачуть соком
по весні,
Це душі безневинно закатовані.

Їх шелест, це розмова
Про любов до правди
І життя,
Свободи подих…
І цьому шелесті беріз,
До нас живих
луна прохання,
Свою свободу берегти ,
В ім’я майбутнього свого народу…..
18.05.2014 р.

Молитва

Земле рідна рідна, молимо тебе,
Дай нам краплю подиху людського,
Сили вільної і духу слова,
Щоб кайдани рабські розірвать,
І народом сильним,
Рівним серед інших,
З піднятою головою
В Божім світі стать.
Скинути яормо всіх
Злодіїв і злиднів,
Хай в ярах пітьми
Все зло згніє.
А ми станьмо вільні ,
і богаті сильним духом,
Бо таки спокон віків ми є….
20.05ю2014р.

****

Чуття почисть своє народе,
Кайдани рабськи скинь
З душі своїй,
Ковток свободи набери в легені,
І йди вперед,
І тільки лиш вперед.
Позбутись парадигм фальшивих
Ми повинні,
І з ясністю думок,
За правду йти у бій,
І з новою зростаючою силой
Відчути силу у собі.
20.05.2014р.

Душа народу
Для кого Щорс,
А в кого Петлюра….
У кожного героїка своя,
Але у всіх, у нас,
Одна єдина
Народу Українського душа.
Відкиньмо чварення та сварки,
І будьмо сильними мов сталь.
У нас одна святая мрія,
Вкраїна мати в нас одна….

23.05.2014р.

****
Мене воротить від блуду
та блюзнірства,
Перевернулося в середені скривлено,
І біль… не наче холод крижаний.
О люди, люди,
Знов собою обдурені,
І вічно в злиднях мов раби
Ви живите.
08.09.2015р.

****
Так і стоїть моя країна
В руїні нездоланній,
Боронить святість і добро,
Мов той ангел, зранений
У боротьбі із злом .

Своєю мудрістю красива,
І величчю барвистою мов Бог.
08.09.2015р.

Куліш
Куліш в залізному казані варили нам діди,
І запах був такий навколо,що проганяв тугу.
Наваристий, гарячий Куліш козацький славний
Всім варевам народним- володар головний
15.11.2015р.

Поетичні вишиванки

Редактор — Sun, 11 Sep 2016 16:11:41 GMT

Старий альбом
Дивлюсь у старий я альбом
Де молодість моя і юність,
Застигла в ньому гарна мить
І в спогади мене з собою зве.

Старі світлини -
Журби картини,
У них вся доля
Радість та печаль.

Альбом мій друже
Таїни скарбник,
Моєї долі
Неустанний зберігач.
Вересень 2016р

****

Не бійтеся говорити правду
Хоч бува вона така гірка,
А життя, воно
Мов шпалери у крапку –
То світле, то сірим бува.
То правда,
Дивіться на неї мав у дзеркало
Своєї душі.
Вмійте чути правду,
І їй однією живіть.
Вересень 2016 р.

****
Манкуртами зробить з нас намагались
Тримати в сплячці,
В рабським почутті.
Кайдани покори на душу народу
вдягли,
Хохлами прозвали усіх.
Незламну душу не скорити,
Такий народу вічний рок.
Залізної волі святої
Засяяв вогонь на землі,
І зірвані кляті ті плани
Скріпачення нашій души .
Зрубаймо ми вузол гордіїв,
Зірвемо кайдани пітьми ,
І будемо вільним народом
Господарем долі своєї…
Вересень 2016 р.

Прозріння
Душа тихо й зухвало
стрепенулася
Учувши та побачивши
все це –
Котре навкруги роїться,
Весь безладний та безкінечний,
Коломутний та безликий
струм.
Стрясіння розуму та суті,
Сп’яніння без вина,
Запаморочення від блудного
блюзнірства.

І крикнути є потреба
Повітря в легені зібрав,
Повикидати сміття із розуму
Омитися чистим повітрям,
Очистити душу потрібно усім,
І далі жити заради майбуття…
вересень 2016 р.

Прости нас Господи прости
Прости нас Господи
прости
Таких які ми є,
За наші вчинки,
За помисли не ті
Для котрих нас створив ти.
Дай нам порозуміння
між собою.
Осанну ми тобі співаємо,
Надай нам миру
на Землі,
Дай нам рятунку
у любові
На нашій рідні стороні….
Вересень 2016 р

****
Каплють сльози калинові
На просидь снігову,
То Вкраїна вкотре плаче
За вбійними своїми дітьми.

Гомін над землею у ночі здійнявся,
І за правдоньку святу
Піднявся народ.
Кожен став за свободу
та долю свою.

Палає полум’ям навкруги все,
Підпалене народним гнівом,
І хай згорить навіки зло усе
З тиранами своїми.

Зросте калина над Дніпром,
Червоним бруньковом засяє,
І буде радість на очах
Твоїх країнонька святая …
Вересень 2016 р

****
У верболозах притаїлась тиша
Річкове плесо застигло мов вві сні,
Туман покрив навкруги все,
Ранкове срібло починає перенитись.

І раптом починається скрипіння,
Пробудження ранкової роси,
Пташиний хор співає акапельно
Цей гомін природної душі.
Вересень 2016 р

****
Дивлюсь на зіроньки
Їх миготіння проблискове
Нам вказує шлях істини.

І вкотре лише дивуюсь,
Запитанням на запитання
Ставлю собі я.

Шукаю відповідь,
Находжу тільки запитання –
Хто ж ми такі
І звідки ми такі…
Вересень 2016 р

****
В магнетичному природньому сні
Стомлене літо у павутинні спочива.
Лиш проблиски у вересні
Серпневого тепла
Нагадують про час
Природнього приливу,
Де подихом медовим все буя
І небо грає зоряне з землею.
Вересень 2016 р

****
Мій пра – прадід
І його пра- прадід
Були простого люду діти.
Вони ймовірно вірили в мене,
Бо берегли традицій своїх дідів,
І вірили в майбутній час
Будуючи історію народу.
Прийшов той вирок пращурів моїх,
Мені його потрібно з гідністю нести,
Для нас із тобою,
І в ім’я майбутнього свого
Ми збережемо традиції святії.
Вересень 2016 р

Вірний коник мій
Ой запряг коня,
Свого друга я
На вранішньому часі.
Полем полетіли
В зелені луги
Вольницею крилатою.

Коник мій рідненькій,
Друже вороний
Вірний побратиме.
Ти мене до волі,
Правдоньки неси,
На шляху далекім.

Ми з тобою разом
Крізь вогонь та грім,
Всі здолаємо біди.
Вірний мій напарник
Друже вороний,
Доля нас зріднила.
Вересень 2016 р

Ошукане життя
Ошукані ми знову,
Обдурені, як завжди,
Самі собі повірили
Мов діти ті наївні,
І розумом засмолоскипили,
Піддались почуттям.
Де ж правда, і де розум наш
І знову, як і завжди
Таке у нас життя.
Вересень 2016 р

****
Я Українець –
Західник,
зі сходу,
Із півдня,
з півночі –
Єдині ми усі.
Я Українець в душі своїй
Народжений в народі
і з народу,
Такий як всі ми
Українці тут.
Я Українець – син
своїх батьків,
І Батьківщина, то моя родина
українська,
І всі для України
Ми одна сім’я
Вересень 2016 р

Евхаристія свободи

Редактор — Sun, 11 Sep 2016 16:08:16 GMT

Евхаристія свободи

****
Нас найдут поисковики.
Не оставят на беспамятство….
Все мы будем прахом
Этой вот земли.
Души в небеса взлетят, крылатыми,
загорится памяти свеча…..
18.05.2014 р.

****
Берези плачуть соком
по весні,
Це душі безневинно закатовані.

Їх шелест, це розмова
Про любов до правди
І життя,
Свободи подих…
І цьому шелесті беріз,
До нас живих
луна прохання,
Свою свободу берегти ,
В ім’я майбутнього свого народу…..
18.05.2014 р.

****
А душа моя кричит
да мечеться,
Больно сердцу на єто смотреь,
Птицей вечною
Соколом – Фениксом
Мне бы в небо взлететь,
Да справить всё здесь….
01.11.2014р.

*****
Перестаньте играться с народом
Одурманивать и блейфовать,
Сколько можно ваши лживе речи,
Вспламеняя огонь разжигать!!!

Каждый хочет из вас засветится,
Куролесите ложью чумы,
А народ вам не верит
пацканы,
Плиттявкалы ипаханы…..
01.11.2013р.

Молитва

Земле рідна, рідна, молимо тебе,
Дай нам краплю подиху людського,
Сили вільної і духу слова,
Щоб кайдани рабські розірвать,
І народом сильним,
Рівним серед інших,
З піднятою головою
В Божім світі стать.
Скинути ярмо всіх
Злодіїв і злиднів,
Хай в ярах пітьми
Все зло згніє.
А ми станьмо вільні ,
і богаті сильним духом,
Бо таки спокон віків ми є….
20.05.2014р.

Чуття почисть своє народе,
Кайдани рабськи скинь
З душі своїй,
Ковток свободи набери в легені,
І йди вперед,
І тільки лиш вперед.
Позбутись парадигм фальшивих
Ми повинні,
І з ясністю думок,
За правду йти у бій,
І з новою зростаючою силой
Відчути силу у собі.
20.05.2014р.

Для кого Щорс,
А в кого Петлюра….
У кожного героїка своя,
Але у всіх, у нас,
Одна єдина
Народу Українського душа.
Відкиньмо чварення та сварки,
І будьмо сильними мов сталь.
У нас одна святая мрія,
Вкраїна мати в нас одна….

23.05.2014р.