1857, 31 березня – у Санкт-Петербурзі народився Борис Ізмаїлович Срезневський, метеоролог і кліматолог, організатор метеорологічної служби в Україні.

Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету. Викладав у Петербурзькому (1888-1891), Московському (1892-1893), Дерптському (1894-1918), Воронезькому (1918-1919) університетах, Київському інституті народної освіти (з 1919-го).

Один із засновників і редактор «Метеорологічного вісника», видавав щомісячник «Метеорологічні спостереження». Керував Прибалтійською метеорологічною службою, а з 1919-го, перебравшись у Київ, очолив метеорологічну обсерваторію біля ботанічного саду. Академік Академії наук УСРР (1920) – єдиний серед метеорологів.

Один із засновників метеорологічної служби в Україні. Його основні наукові інтереси стосувалися питань посух і злив. Розробив одну з перших схем кліматичного районування України. Сконструював термометр-пращ і зливомір. Серед головних праць – «Про бурі на Чорному та Азовському морях» (1889), «Про вологість» (1915), «Ознаки посушливості і вогкості для Києва» (1922).

Сучасники знали його також як обдарованого музиканта і блискучого піаніста.

Помер 24 березня 1934-го в Києві. Похований на Лук’янівському кладовищі.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті