19-20 жовтня у місті Вінниця відбулась Міжнародна конференція «Культурна спадщина у ХХІ столітті: збереження, використання, популяризація», яку проводив Український центр культурних досліджень спільно з Міністерством культури України за підтримки Асоціації міст України. У ній взяв участь почесний президент Міжнародної Ради з охорони пам’яток та визначних місць (ІКОМОС) Густаво Араоз.

Мета конференції: ознайомлення та обговорення питань розвитку глобальних тенденцій збереження культурної спадщини, що актуалізувались протягом останніх десятиліть, комплексного підходу до збереження культурної спадщини у тому числі у випадку збройного конфлікту.
У рамках конференції відбулася презентація вперше здійсненого перекладу українською мовою керівних настанов до реалізації Конвенції про охорону світової культурної і природної спадщини 1972 року.

«Культурна спадщина України — це не лише популярні серед туристів замки та музеї, що вже нині зачаровують відвідувачів багатством української духовної та матеріальної культури, але й той глибинний пласт поки що невідомих пам’яток, що потребує актуалізації, реставрації та подальшого збереження», — зі вступним словом привітав всіх присутніх начальник Управління охорони культурної спадщини Олександр Єпіфанов.

Почесний президент ICOMOS Густаво Араоз присвятив свій виступ «Культурній спадщині у XXI столітті».
«Культурна спадщина не здатна генерувати або покращувати економічний дохід. Стале збереження — це те збереження, яке дозволяє майбутнім поколінням насолоджуватися спадщиною без компромісів. Це означає, що ми не можемо допустити незворотні зміни у місцях спадщини. Маємо проаналізувати бачення як зберігати надбання минулого, яке було в XX столітті (коли почався рух за збереження) і окреслити завдання, як це має бути у XXI столітті», — підкреслив Густаво Араоз.

«Нині до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО внесено понад 1100 об’єктів. Україна представлена лише сімома пам’ятками, що складає 0,6 %, хоча потенціал маємо достатньо великий, — зазначила генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. — Серед головних претендентів культурні ландшафти Чернігова, центр Одеси, степовий біосферний заповідник Асканія Нова, українські обсерваторії, пам’ятки анексованого Криму, які у жалюгідному стані. На жаль, в силу різних обставин робота в цьому напрямку відбувається повільно. Але завдяки новим змінам до закону України про охорону культурної спадщини, передбачається створення органу управління об’єктами ЮНЕСКО, а це дає шанс на пожвавлення роботи у цьому напрямку, адже до цього часу це була лише місцева або громадська ініціатива. Конференція покликана з’ясувати ситуацію і напрацювати дорожню карту, як нам рухатися далі у питаннях розвитку збереження культурної спадщини, у тому числі у випадку збройного конфлікту».

Про стан та перспективи включення об’єктів культурної спадщини Чернігова до Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО розповіла Інна Непотенко, кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Після виступів, зазначених у порядку денному, конференція продовжила роботу у формі дискусійних панелей.
Спеціалісти пам’яткоохоронної сфери обговорили також низку наріжних питань і проблем у сфері охорони культурної спадщини. Відбувся круглий стіл «Репрезентація України у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: сучасний стан об’єктів та перспективні напрямки роботи».