Зимувальна яма - місце масового скупчення риб у заглибленнях дна річок і озер в зимовий період. Зазвичай на ямах зосереджуються риби одного виду, що забезпечує найкращі умови зимівлі.
При зниженні температури у водоймах нижче 8 градусів починається зимова міграція водних біоресурсів до місця зимівлі. В цей період у мешканців водойм різко знижується активність, практично повністю припиняється споживання їжі, уповільнюється інтенсивність росту, знижується частота серцевих скорочень, сповільнюються реакції на подразники, швидкість обміну речовин в організмі сповільнюється і підтримується за рахунок накопичених влітку жирових запасів.
Теплолюбиві види риб, такі як: лящ, короп (сазан), лин, карась, білий амур вже у жовтні-листопаді починають групуватися в стада і шукати більш заглиблені ділянки водоймища - зимувальні ями.

З метою недопущення вилову водних біоресурсів в місцях їх масового скупчення (зимівлі) наказом, Чернігіврибоохорони від 15.10.2015 №83-о, з 01.11.2015 до початку весняно – літньої заборони на лов риби та інших водних біоресурсів, забороняється вилов будь-яких водних біоресурсів на зимувальних ямах.

Основні місця зимівлі риб (зимувальні ями) в водоймах підконтрольних Управлінню охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області.

р. Сож:
- від гирла р. Немильня Ріпкинського району вниз 1 км, площа 7,5 га; від гирла р. Сож Ріпкинського району проти течії 1 км.

р. Дніпро:
- від гирла р. Сож Ріпкинського району вниз 1 км;
- від с. Лопатні, Ріпкинського району вгору проти течії 3 км;
- від входу в Любедький затон смт. Любеч Ріпкинського району вгору проти течії 4 км включаючи урочище Змії; від виходу з Станецького старика Ріпкинського району вниз 1 км та вгору 1 км; від виходу з Редьківського старика Ріпкинського району вгору проти течії 1,5 км;
- від входу в урочища Річище Чернігівського району до входу в урочище Яблунів Чернігівського району за течією;
- від виходу з урочище Яблунів Чернігівського району вгору та вниз по 500 м. в обидва боки;
- від автомобільного мосту через р. Дніпро Чернігівського району вниз 4 км до виходу з урочища Пресовальня.

р. Десна:
- від гирла р. Смячка Новгород-Сіверського району вгору 500 м, вниз 1 км - площа 7,5 га;
- р. Смячка Новгород-Сіверського району до ставків рибного господарства - площа 10,5 га;
- Каменська затока в районі с. Камень Новгород-Сіверського району, площа 25 га;
- затока “Річиця” на р. Судость поблизу с. Колос Новгород-Сіверського району;
- від бакенського будинку в с. Мурав’ї Новгород-Сіверського району, вгору проти течії 200 метрів;
- від гирла р. Судость до гирла р. Пятна біля с. Камень Новгород-Сіверського району;
- від гирла р. Убідь Сосницького району вгору і вниз 1 км;
- р. Убідь Сосницького району з усіма рукавами від гирла до мосту у м. Сосниця;
- від гирла р. Снов Чернігівського району вгору 2,5 км і вниз 1 км; від гирла р. Замглай вниз за течією 9 км до озера Полковниця;
- затока Західного порту м. Чернігів, площа 10,5 га;
- від залізничного мосту біля м. Чернігова до автошляхового мосту у с. Шестовиця Чернігівського району, площа 190 га;
- р. Білоус від гирла до скидної споруди ВАТ Чернігіврибгосп в районі с. Жавинка, площа 2,25 га;
- від початку бази відпочинку ЧЕЗАРА с. Ладинка Чернігівського району вгору проти течії 500 м, площа 5 га;
- від входу в Слабинський старик в районі с. Ладинка Чернігівського району вниз за течією - 300 м, площа 6 га;
- ділянка р. Десна вниз та вгору 500 м від входу в Виповзянський старик та Виповзянський старик в районі с. Виповзів Козелецького району, площа 22 га;
- від виходу з протоки Озеро в районі с. Євминка Козелецького району (насосна станція) до входу в р. Сліпець в районі с. Крехаїв Козелецького району протяжністю 2 км.

З наказом можна ознайомитись за посиланням Чернігіврибоохорона