Як повідомлялося, під час реконструкції водогону на Красній площі виявлено давньоруську шиферну плиту ХІІ століття. Після очищення науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» розмістили її в експозиції Борисоглібського собору.

Як виявили знахідку та чого ще можна чекати від розкопок на центральній площі Чернігова?
Про це розповідає UA: Чернігів

Віталій Люшня, інженер-геодезист УТБ «Інжиніринг»: «Екскаватор ламав бетон, конструкцію дорожнього одягу, який був під клінкером. Важка робота, були шматки великі бетону. І потім побачили якийсь прошарок червоного кольору».

Так на Красній площі Чернігова під час її реконструкції виявили першу археологічну знахідку.

Віталій Люшня, інженер-геодезист УТБ «Інжиніринг»: «Зупинили екскаватор, стали дивитися – і побачили, що прямо під бетоном, тобто бетон дорожнього одягу, який був тут, був залитий прямо на цю плиту. Поряд з нами знаходились археологи, які теж звернули увагу, зупинили роботи».

Роботи на Красній площі ведуться під спостереженням археологів на чолі з Андрієм Козаковим. Ні вчора, ні сьогодні під час зйомок на місці ми їх не застали. Інженер-геодезист компанії УТБ «Інжиніринг», яка замінює тут водопровід, каже, спершу подумали, що знайшли поховання. Проте подальші розкопки нічого не дали.

Віталій Люшня, інженер-геодезист УТБ «Інжиніринг»: «Обережно її розкопали, звільнили, перенесли в сторону від траншеї для того, щоб потім відвезти в музей».

З площі 300-кілограмову знахідку ХІІ століття відвезли до Борисоглібського собору. Тут її помили й ретельно оглянули. Ніяких позначок або знаків дослідники на плиті не виявили.

Тетяна Новик, старша наукова співробітниця заповідника «Чернігів Стародавній»: «Знахідка досить рідкісна, не можна сказати, що вона дуже сенсаційна, але рідкісна. Виготовлена ця плита з пірофілітового сланцю – науковою мовою. А в народі вона називається просто шифер, червоний шифер. Це такий камінь, сланець, який видобувають на Овруцькому крязі, знаходиться в Житомирській сучасній області. Це єдині поклади такого каменю на території східної Європи. Він добувався в епоху Київської Русі».

За часів Київської Русі з такого каменю робили гробниці. Також його активно використовували в будівництві.

Тетяна Новик, старша наукова співробітниця заповідника «Чернігів Стародавній»: «А це плита, скоріш за все, використовувалась саме для будівництва, можливо, для підлоги, тому що вона оброблена не дуже ретельно, не зашліфована, досить груба обробка, поверхня. І вона дуже товста, як для гробниці. Тому ми думаємо, припускаємо, що могла використовуватись у будівництві».

На площу шиферна плита ХІІ століття могла потрапити випадково, каже Тетяна Новик.

Тетяна Новик, старша наукова співробітниця заповідника «Чернігів Стародавній»: «Тобто вона знаходилася в перевідкладеному стані, не «інсіто», як ми кажемо, не на своєму рідному місці, а вже була звідкись туди привезена. Могли використовувати в будь-якому храмі, а в час перебудов, ремонтів її могли принести звідки завгодно, навіть з Борисоглібського собору. Тобто, на жаль, ми не можемо точно це з’ясувати, але ж цікаво, можна порівняти. Але на рівні припущення тільки».

Після детального вивчення цю плиту експонуватимуть у заповіднику «Чернігів Стародавній». Як і решта знахідок під час реконструкції Красної площі. Якщо такі будуть.

Тетяна Новик, старша наукова співробітниця заповідника «Чернігів Стародавній»: «Можна чекати всього, чого завгодно. Тому що там була і забудова – житлова забудова Давньоруського часу, і поруч знаходився П’ятницький монастир, і було кладовище, як завжди навколо храмів. Того ж там була торгова площа і були торгові ряди, і навіть муровані. Тобто, там можна знайти все, починаючи від епохи Київської Русі, завершуючи ХІХ століттям».

Фото Сергія Чернякова