реклама партнерів:
Головна » 2010 » Червень » 23 » Фільм про Степана Бандеру: удар по іміджеві України на користь сусідньої держави? Відео

Фільм про Степана Бандеру: удар по іміджеві України на користь сусідньої держави? Відео


2010 » Червень » 23
Коментарі: 0 ПОЛІТИКУМ

Допомога проекту Європейської України - благодійний внесок
ваша підтримка важлива для незалежного видання
стань патроном
Бандера відповідальний за єврейські і польські погроми у Львові під час Другої світової війни – таку тезу, зокрема, намагається провести у документальному фільмі «Степан Бандера.
Розсекречене життя» російський журналіст Леонід Млечин. Українські історики звинувачують автора у змішуванні фактів та заангажованості дослідження.
Головний висновок, до якого дійшов автор проекту «Степан Бандера. Розсекречене життя», полягає в тому, що український визвольний рух був терористичним за своєю суттю, а тому не можна вважати провідника ОУН Степана Бандеру і головнокомандувача УПА Юрія Шухевича героями.
Поняття «множинних історичних правд» не можна застосовувати до питання Організації українських націоналістів, наголошує Леонід Млечин: якщо ти боровся проти радянських військ, отже, ти автоматично опинився на боці нацистів.
«Я з глибокою повагою ставлюся до українського національного руху, – каже російський журналіст. – Але, по-моєму, і це був плід моїх тривалих розмірковувань, помилка була в тому, що героями національного руху виявились люди із ментальністю терориста».
Із цією тезою не погоджується Юрій Шаповал, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України. За його словами, сама ця формула є достатньо фальшивою: Бандера не народився радикальним націоналістом, так само як і Махно – анархістом, їх зробили такими умови, в яких вони жили.
«Тероризм у ті роки був політичним знаряддям, – наголошує історик. – Це не було якоюсь характерною рисою українського визвольного руху. Яскравий приклад – більшовики та ліві есери».

Хто відповість за воєнні злочини
Леонід Млечин веде телепрограму «Особлива тека» на московському телеканалі «ТВ-Центр». Готуючи проект «Степан Бандера. Розсекречене життя», Млечин, зокрема, використовував матеріали з українських архівів, а також проводив зйомки у Львові.
Млечин говорить про причетність місцевого населення до єврейських і польських погромів у Львові влітку 1941 року.
При цьому також висловлюється теза про відповідальність самого Степана Бандери за їхню організацію.
Тим часом Михайло Френкель, представник асоціації єврейських ЗМІ в Україні, звертає увагу: «Коли ми говоримо про Бандеру чи Шухевича, ми маємо на увазі всіх тих, ким вони керували».
Неправдою є те, що всі бандерівці були бандитами, так само як і те, що вони всі були героями, зауважує Михайло Френкель. В ОУН і УПА вступали різні люди, й тому такі суперечливі свідчення про український рух.
У проекті Леоніда Млечина ОУН, УПА і дивізія Ваффен СС «Галичина» розглядаються як одне ціле, а також зміщуються дати погромів, які дійсно відбулися, тому можна говорити про деяку невідповідність фільму історичній правді, зазначає український історик Володимир В’ятрович.
«Євреї тікали із Заходу, із окупованої німцями Польщі і, відповідно, прибували на територію Радянського Союзу, і для того, щоб там залишитись, щоб не потрапити під репресії і їх не повернули до німців, вони, очевидно, були змушені всіляко виявляти «лояльність» радянській владі, – зазначає дослідник. – І, відповідно, коли радянська влада відступає – хто залишається крайнім? Євреї. І плюс приходять німці, які гарно це інспірують, і дійсно відбуваються погроми».

Погроми як соціальне, а не політичне явище
«Погроми у Львові відбувались не з ідейних, а з соціальних, коли хочете, класових причин, тому що в них брали участь представники суспільного «дна» заради наживи», – заявляє директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Він зауважує, що кадри погромів, використані у фільмі, могли бути із німецького пропагандистського журналу «Wochenschau», який нацисти знімали спеціально для того, щоб показати ненависть місцевого населення до євреїв.
«Я нещодавно знайшов цікавий оунівський документ про те, які настрої панували на той час у місті, це щось подібне до аналітичної записки, – розповідає він. – Йдеться про те, що німці намагаються використати оунівців у власних інтересах, налаштувавши їх проти євреїв. Так от, там звучить заклик на такі провокації не піддаватись».
Руслан Забілий зазначає, що однобокість джерельної бази у працях деяких російських істориків, дослідників – ідеться не тільки про фільм журналіста Леоніда Млечина – свідчить про їхнє небажання дотримуватись наукового нейтралітету.
Таким чином створюється імідж України та української історії, що відображає ідеологічну політику сусідньої держави, стверджує історик.

Матеріали з архівів СБУ:

Анастасія Москвичова
Джерело: "Радіо Свобода"

Початок фільму «Степан Бандера. Розсекречене життя»




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.






Коментарі

avatar

Останні новини

21:55
26-Лис-2021
Тромбоз як ускладнення COVID-19

Серед ускладнень коронавірусної хвороби COVID-19 дослідження все частіше називають

21:33
26-Лис-2021
Чверть коштів українці витрачають на препарати, які не мають достатніх доказів безпеки та ефективності

Про це свідчить аналіз ринку споживання лікарських засобів за 2018, 2019 та 2020 р

21:17
26-Лис-2021
Тестування на COVID-19: різновиди

Вчасне виявлення випадків захворювання на COVID-19 – важлива складова бороть

20:58
26-Лис-2021
Можливості гри на гроші без вкладень

Бажання користувачів поєднати комфортний мережевий відпочинок з отриманням профіту

16:44
24-Лис-2021
Рука Кремля: у Києві «антивакцинатори» пікетували в урядовому кварталі з QR-кодами «Єдиної Росії»
У середу, 24 листопада, кілька тисяч людей прийшли в урядовий квартал Києва на так зв
22:11
23-Лис-2021
Від «Антимайдану» до «Тарифного Майдану»: хто стоїть за організацією проплачених мітингів
Суспільно-політичне середовище України дедалі частіше піддається зовнішнім провокація
09:09
21-Лис-2021
21 листопада. День Гідності та Свободи в Чернігові
21 листопада о 13:00 у Чернігові на Красній площі, біля меморіальної стели «Небесна С
08:29
21-Лис-2021
Гутірка в Чернігові про Гідність і Свободу
19 листопада в студії «Мікрофони» Чернігівського обласного молодіжного центру відбула
09:01
20-Лис-2021
Чернігів: до Дня Гідності та Свободи
«Спогади і роздуми про Революцію Гідності» — під такою назвою 19 листопада відбувся о
08:46
20-Лис-2021
На чернігівському Валу не місце гуртожитку!
Заява правління обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка від 19 листопада 202
Усі новини