Історики та політологи до святкування 70-річчя утворення Волинської області ставляться скептично
У Луцьку 2 грудня відбувся круглий стіл на тему «70-річчя Волинської області. Історичні аспекти», організований Інститутом аналізу державної та регіональної політики (Луцьк) та Інститутом проблем управління імені Горшеніна (Київ).
Про це повідомляє кореспондент ЗІКу.
Проблему обговорювали політологи, історики, журналісти. Директор інституту імені Горшеніна, кандидат історичних наук Кость Бондаренко назвав 1939 рік дуже суперечливим в українській історії. З одного боку, українські землі воз’єдналися, а з іншого – процеси, які це супроводжували, були досить трагічними. «Іноді ми бездумно говоримо про святкування», – каже відомий політолог. Він навів приклад пияків з твору Всеволода Нестайка «Тореадори із Васюківки», де пияки тільки і шукали привід для святкування. Кость Бондаренко назвав святкування річниці утворення Волинської області «більш ніж натягнутим», оскільки це фактично консервує адміністративно-територіальний поділ України ще з радянських часів.
Відомий волинський історик, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки Микола Кучерепа розповів, що Волинська область була утворена 4-го грудня 1939-го року законом СРСР. Тодішній адміністративно-територіальний поділ Західної України зберігся фактично і дотепер, за винятком районування. Адже 70 років тому у Волинській області утворили 30 районів. Це історик пояснює тим, що така система була зручна радянським каральним органам для контролю над населенням. Зараз область складається з 16-ти районів. Проте приєднання західноукраїнських земель до «квазідержави УРСР» після Пакту Молотова-Ріббентропа професор ВНУ вважає подією надзвичайної історичної ваги. Парадокс – Сталін зробив те, чого не досягли Мазепа, Бандера та інші українські діячі. «Це важлива подія в житті українського народу», – каже Микола Кучерепа. Він бачить й іншу сторону медалі – цього досягнули внаслідок змови лідерів нацистської Німеччини та комуністичного Радянського Союзу. «Це був четвертий поділ Польщі», – сказав історик. Хоча Червону Армію у 1939-му зустрічали з квітами, проте за 22 місяці волиняни зробили висновок, що радянська влада – найжорстокіша з усіх. «Скільки було невинно убієнних», – зазначив пан Кучерепа. Демографічні та інші наслідки відчутні і дотепер, і відчуватимуться ще довго. Навіть матюки прийшли зі Сходу. 70-річчя утворення Волинської області «приносить роздвоєні думки», – каже науковець.
Декан історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Шваб наголошує на тому, що тодішня польська держава була знищена країною, яка програла Першу світову війну. Після приходу комуністичної влади на терени Західної України було депортовано понад півмільйона жителів. У той час зруйнували традиційний уклад, західноукраїнську ментальність. Єдиним, що зберігало традиційну культуру була церква. Святкування ювілею Волинської області Анатолій Шваб пояснює інертністю влади.
Директор Інституту аналізу державної та регіональної політики Олег Савчук назвав таке святкування кроком назад, апелюванням до комунізму. Щоправда, пан Савчук не пам’ятає, чи тоді, коли був головою Рожищенської РДА, святкував дати на кшталт річниць утворення Волинської області, Рожищенського району тощо. Олег Савчук відзначив, що у 1939-му Волинь втратила дві третини своєї території. «Де ділися Мацеїв, Сокіл, Киселин, Сенкевичівка?...» – запитався Олег Савчук. За його словами, ці міста мали історію та певні традиції. Натомість утворення таких районів, як Турійського, Локачинського, Старовижівського районів не виправдало себе. Олег Савчук вважає доцільним повернення до системи повітів.
Політолог Тарас Літковець вважає, що недоцільно святкувати річницю області. Адже при її утворенні не питалися думки населення.
Журналіст газети «Волинь-нова» Володимир Лис розповів, що були спроби об’єдання Волинської та Рівненської областей за часів Брежнєва. Однак це не вдалося зробити через спротив керівництва областей. Крім того, за часів міжвоєнної Польщі українці зазнавали значних утисків від влади. На одній Холмщині знищили майже усі православні церкви. Таке планували зробити і на Волині. Святкувати утворення Волинської області можна, «але без «помпи».
Микола Кучерепа додав, що нинішня назва області з історичної точки зору є неприйнятною. Як альтернативні назви він пропонує Волинсько-Поліська або Луцька область. Історик також наголосив, що за час радянської влади з мапи нашої області зникли приблизно 2 тисячі населених пунктів. Варто відновлювати історичні назви населених пунктів, які залишилися. Крім того, науковець розповів, що якби не розділ Польщі у 1939-му, то, можливо, українців на західноукраїнських землях денаціоналізували. Адже щодо цього існував таємний план польської влади, розрахований на 20 років.
Про це повідомляє кореспондент ЗІКу.
Проблему обговорювали політологи, історики, журналісти. Директор інституту імені Горшеніна, кандидат історичних наук Кость Бондаренко назвав 1939 рік дуже суперечливим в українській історії. З одного боку, українські землі воз’єдналися, а з іншого – процеси, які це супроводжували, були досить трагічними. «Іноді ми бездумно говоримо про святкування», – каже відомий політолог. Він навів приклад пияків з твору Всеволода Нестайка «Тореадори із Васюківки», де пияки тільки і шукали привід для святкування. Кость Бондаренко назвав святкування річниці утворення Волинської області «більш ніж натягнутим», оскільки це фактично консервує адміністративно-територіальний поділ України ще з радянських часів.
Відомий волинський історик, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки Микола Кучерепа розповів, що Волинська область була утворена 4-го грудня 1939-го року законом СРСР. Тодішній адміністративно-територіальний поділ Західної України зберігся фактично і дотепер, за винятком районування. Адже 70 років тому у Волинській області утворили 30 районів. Це історик пояснює тим, що така система була зручна радянським каральним органам для контролю над населенням. Зараз область складається з 16-ти районів. Проте приєднання західноукраїнських земель до «квазідержави УРСР» після Пакту Молотова-Ріббентропа професор ВНУ вважає подією надзвичайної історичної ваги. Парадокс – Сталін зробив те, чого не досягли Мазепа, Бандера та інші українські діячі. «Це важлива подія в житті українського народу», – каже Микола Кучерепа. Він бачить й іншу сторону медалі – цього досягнули внаслідок змови лідерів нацистської Німеччини та комуністичного Радянського Союзу. «Це був четвертий поділ Польщі», – сказав історик. Хоча Червону Армію у 1939-му зустрічали з квітами, проте за 22 місяці волиняни зробили висновок, що радянська влада – найжорстокіша з усіх. «Скільки було невинно убієнних», – зазначив пан Кучерепа. Демографічні та інші наслідки відчутні і дотепер, і відчуватимуться ще довго. Навіть матюки прийшли зі Сходу. 70-річчя утворення Волинської області «приносить роздвоєні думки», – каже науковець.
Декан історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Шваб наголошує на тому, що тодішня польська держава була знищена країною, яка програла Першу світову війну. Після приходу комуністичної влади на терени Західної України було депортовано понад півмільйона жителів. У той час зруйнували традиційний уклад, західноукраїнську ментальність. Єдиним, що зберігало традиційну культуру була церква. Святкування ювілею Волинської області Анатолій Шваб пояснює інертністю влади.
Директор Інституту аналізу державної та регіональної політики Олег Савчук назвав таке святкування кроком назад, апелюванням до комунізму. Щоправда, пан Савчук не пам’ятає, чи тоді, коли був головою Рожищенської РДА, святкував дати на кшталт річниць утворення Волинської області, Рожищенського району тощо. Олег Савчук відзначив, що у 1939-му Волинь втратила дві третини своєї території. «Де ділися Мацеїв, Сокіл, Киселин, Сенкевичівка?...» – запитався Олег Савчук. За його словами, ці міста мали історію та певні традиції. Натомість утворення таких районів, як Турійського, Локачинського, Старовижівського районів не виправдало себе. Олег Савчук вважає доцільним повернення до системи повітів.
Політолог Тарас Літковець вважає, що недоцільно святкувати річницю області. Адже при її утворенні не питалися думки населення.
Журналіст газети «Волинь-нова» Володимир Лис розповів, що були спроби об’єдання Волинської та Рівненської областей за часів Брежнєва. Однак це не вдалося зробити через спротив керівництва областей. Крім того, за часів міжвоєнної Польщі українці зазнавали значних утисків від влади. На одній Холмщині знищили майже усі православні церкви. Таке планували зробити і на Волині. Святкувати утворення Волинської області можна, «але без «помпи».
Микола Кучерепа додав, що нинішня назва області з історичної точки зору є неприйнятною. Як альтернативні назви він пропонує Волинсько-Поліська або Луцька область. Історик також наголосив, що за час радянської влади з мапи нашої області зникли приблизно 2 тисячі населених пунктів. Варто відновлювати історичні назви населених пунктів, які залишилися. Крім того, науковець розповів, що якби не розділ Польщі у 1939-му, то, можливо, українців на західноукраїнських землях денаціоналізували. Адже щодо цього існував таємний план польської влади, розрахований на 20 років.
Загалом, більшість присутніх скептично поставилися до святкування дати 4 грудня. Як альтернативу пропонували просто відзначати створення Волинської області.
Джерело: "Західна інформаційна компанія"