Грузинський досвід поводження з охопленими сепаратизмом територіями свідчить, що Київ не зможе вирішити проблеми Криму та Донбасу виключно воєнним шляхом, вважають українські та грузинські експерти. Про це пише німецьке видання DW.

"Стратегії щодо окупованих територій: ізоляція або залучення" - дослідження з такою назвою представили в Києві, 15 квітня, експерти українського Національного інституту стратегічних досліджень, Фонду "Демократичні ініціативи імені ім. Ілька Кучеріва" та грузинського "Кавказького дому". Науковці дослідили спільні риси та відмінності політики офіційного Києва та Тбілісі щодо окупованих територій. Для цього вони проаналізували сепаратистські конфлікти в Абхазії та Південній Осетії, а також російську анексію Криму та захоплення сепаратистами частини районів українського Донбасу.

Говорячи про спільні риси сепаратистських конфліктів, виконавчий директор "Кавказького дому" Гіоргі Канашвілі звернув увагу на невдоволення регіонів політикою центрального уряду, інспіровану Москвою штучну ескалацію цього невдоволення, використання екстремістами місцевої військової інфраструктури та використання проти центрального уряду озброєнь, що постачаються через кордон із сусідньою Росією. Водночас Канашвілі наголосив, що в Грузії сепаратистські конфлікти мають під собою здебільшого етнічне підґрунтя. Тоді як в Україні вони більше обумовлені політичними причинами, ніж етнічними чи регіональними відмінностями.

Не повторювати помилок Грузії
Грузинський експерт закликав Київ не повторювати помилок Тбілісі з повернення самопроголошених республік під владу центру виключно силовим тиском чи воєнним шляхом. Експерт зазначив, що сепаратистські лідери Абхазії та Південної Осетії, так само, як і самопроголошених "ДНР", "ЛНР" і анексованого Криму цілком контрольовані Москвою і користуються російською військовою підтримкою. "У збройному протистоянні Грузія не може перемогти Росію", - підсумував Канашвілі.

Експертка фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна вважає, що головним в політиці Києва щодо прифронтових та окупованих територій Донбасу має стати гуманітарний аспект. Вона закликала використати потенціал місцевих громадських організацій, їхніх лідерів та волонтерів для комунікації між урядом і жителями регіону й наголосила на перших позитивних тенденціях у сприйнятті України населенням звільнених від сепаратистів територій.

Важливість інформаційного поля
"В людей ще є страх відновлення бойових дій в їхніх містах та селищах, а також страх економічних негараздів і загрози втрати роботи. Але в них вже нема штучно викликаного страху перед Правим сектором та "націоналістами", - сказала експертка.

Золкіна вважає, що рештки упередженого ставлення до України та центральної влади зберігаються в населення Донбасу виключно через недоступність там до українського телебачення та українських засобів масової інформації. "Натомість російське телебачення тут приймається на будь-яку хатню антену і люди дізнаються про те, що діється в їхньому регіоні тільки через Москву", - зазначила Золкіна.

Провідна наукова співробітниця Одеської філії Марина Воротнюк також закликала Київ терміново розробити державну політику з реінтеграції Криму з акцентом на культурному й гуманітарному аспектах проблеми.

"Слід вже зараз ввести Крим в інформаційне поле України й розглядати його мешканців, як громадян України", - переконана експертка. Вона вважає хибними намагання покарати кримчан економічною та транспортною блокадою й закликала негайно розробити стратегію державної політики України щодо Криму.

Проблема внутрішніх переселенців
Експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер, яка багато років займалася вивченням проблем Криму, в інтерв'ю DW назвала дуже цікавим і корисним для України досвід Грузії з поводження з внутрішніми переселенцями. В Грузії їм надається державна фінансова допомога, будується житло та впроваджуються державні програми з працевлаштування, пояснив у розмові з DW Гіоргі Канашвілі.

Але в іншому, на думку Беліцер, ситуації в Україні та в Грузії різняться. "Майже всі внутрішні переміщені особи в Грузії є етнічними грузинами, тоді як в Україні є проблема мусульман, кримських татар, інукультурного середовища для переселенців і для тих, хто залишається в Криму", - вважає Беліцер.