реклама партнерів:
Головна » 2012 » Травень » 23 » Христина Стебельська: «Коли українку чують і бачать 125 мільйонів глядачів, то завмирає серце»

Христина Стебельська: «Коли українку чують і бачать 125 мільйонів глядачів, то завмирає серце»


2012 » Травень » 23
Автор: Редактор
Коментарі: 0
Переглядів: 1346
КУЛЬТУРА

Допомога проекту Європейської України - благодійний внесок
ваша підтримка важлива для незалежного видання
Спробувати перемогу на смак і дотик – ось те, до чого прагне кожен учасник будь-якого змагання чи конкурсу. Особливо якщо цей конкурс – «Євробачення».
Глядач же зі свого боку має відчути на смак і дотик не лише виконавця і його твір, а й місце, звідки той родом. Саме тому дотиково-смакова підготовка Гайтани виглядає досить природно: фірмовий чорний шоколад оцінять гурмани, а додаток до мобільних пристроїв iOS та Android під назвою «GAITANA» припаде до душі шанувальникам нових технологій та людям, схильним до чіткого й предметного бачення перспектив.
Брендовий європейський музичний проект щороку завойовує мільйони нових сердець, а запалені ним зірки сяють на небосхилі не лише вітчизняному, а й світовому. Команда кожної країни прагне максимально вирізнитися серед інших, вразити слухачів і глядачів нестандартним підходом. Українці крокують Євробаченням упевнено й подекуди навіть епохально – з тріумфальним присмаком. Вже на другий рік участі в європейському конкурсі наша країна перемогла з найбільшою сумою балів за всю попередню історію конкурсу (!), а два роки підряд упевнено здобувала друге місце (2007 та 2008 роки). Гайтана поїхала на конкурс вже вдесяте – тож сподіваємося, що десятий, ювілейний рік участі України у цьому пісенному видовищі принесе тільки приємні сюрпризи у вигляді високої оцінки творчості нашої співачки європейськими країнами. Тим більше, зовсім нещодавно РІА «Новости» повідомила, що Гайтана є лідером рейтингу симпатій акредитованих журналістів, фанатів та представників офіційних делегацій у другому півфіналі. Останні новини з прес-конференцій, репетицій та інші подробиці з Баку транслює у «Щоденниках Євробачення» 21, 23 та 25 травня Перший Національний телеканал. Загалом, як свідчить статистика Євробачення, серед країн, які найвище оцінюють наші співочі здобутки на конкурсі, – Польща, Португалія, Росія та Ізраїль, тож початок визнання Європою музичної нації українців закладено.

Головний редактор Першого Національного Христина Стебельська поділилася враженнями про роботу каналу та сам конкурс у ексклюзивному інтерв’ю:

– Христино Любомирівно, як Ви думаєте, яким буде сприйняття української співачки Гайтани на «Євробаченні 2012»? Що робить для іміджу України Перший Національний телеканал?
– Ми не лише транслюємо, а 10 років забезпечуємо участь України у конкурсі. Нас Європа змушує удосконалюватися щороку. Прозора трансляція відбіркових турів, чіткі критерії, професійне журі – висока фахова телеакадемія. Вже маємо в Європі своїх прихильників, які голосують тільки за українських виконавців. Найактивніше Європа за нас голосувала у 2004, 2008 та 2011 роках. Однак досконалість, як відомо, безмежна, тож залишається побажати натхнення й перемоги нашій Гайтані. І організатори з Європи кажуть, що ми старанні учні. Є заради чого, бо коли українку чують і бачать майже 125 мільйонів глядачів плюс глядачі он-лайн, то завмирає серце.

– Справді, відчуття від перегляду цього музичного шоу-змагання фантастичні. А вболівати за Україну на Євробаченні Ви будете?
– За своїх у футболі, боксі чи пісні вболіваю дуже – «з європейськими мурашками» під шкірою».

– Пані Христино, а звідки у Вас таке сильне відчуття європейськості, впевненість до приналежності до європейської спільноти як географічно, так і культурно, духовно? Що було натхненником Ваших поглядів?
– Ще з дитинства мене батьки європеїзували. Це був заряд цінностей. Змалку я переглядала кращі українські та польські журнали і зафарбовувала цікаві замальовки. Мої батьки, як і належить добротній українській інтелігенції, подавали мені інформацію корисну. Я багато читала, щодня плела вінок та браслет із квітів, влаштовувала вистави у саду. Моє реаліті-шоу мало високі рейтинги, бо всі сусіди та їхні собаки, коні, коти та гуси були глядачами. Мою європейськість розвивали цікавістю до розвалин старого замку чи підземелля старого костелу. Все виховувало ментально те, що українка-європейка красива, чемна, цікава, творча, благородна. Тому татові слова «Пам’ятай, що ти моя Україна» – ось моя європейськість.

– Значить, шляхетне виховання й цікавість до нашої історії і стало основою Вашого усвідомлення Європи у собі. А що ще окрім «Євробачення 2012» Ви порадите подивитися спраглому до європейського рівня програм телеглядачеві?
– Окрім загальнонаціональних телеканалів, я щодня дивлюсь «Євроньюз». Я принципово дивлюся україномовну версію. Мені цікаво, як журналісти Української служби замість української точки зору освоюють європейську і що актуально з українських подій в Європі. Я пишаюся тим, що моя Національна телекомпанія України є партнером «Євроньюз», що проводить конкурси «Євробачення». Це партнерство є повчальним у ставленні європейців до нас.

– Справді, партнерство – основа будь-яких успішних взаємин. А як Ви ставитеся до проведення Дня Європи в Україні, який цього річ відбувся 19 травня?
– Завжди цікавлюся, якою буде програма Дня Європи в Україні. Правда, інформація ЄС-Україна поширюється слабо, але феномен європейськості відроджується. Студенти у травні перетворюють свої ВНЗ на символічні європарламенти, а ініціативні школи залучають дітей до євромістечок. Тепер єврофестивалі організовують на сході і заході України, але мріється, щоб у Києві на День Європи були такі яскраві міжнародні заходи, як парад Шумана у Варшаві чи єврофестивалі в Італії, Франції, Іспанії. Щоб День Європи став знаковим для українців. І кращим учасникам мистецьких акцій вручали спеціальний приз Європи чи запрошували на святкування до Євросоюзу.
З нагоди Дня Європи Україна має творити свої брендові проекти. Окрім мистецьких, не виключаю й цікаві громадські. Наприклад, дебати щодо європейського майбутнього України. Уявіть собі – літній театр, парк або затишний дворик, де під відкритим небом на запитання українців відповідають європейські експерти. Живий контакт.

– Чудова ідея! Однак повернімося до Євробачення. Скажіть, негативний досвід у контексті конкурсу – це теж досвід? Чи Україні краще вчитися на чужих помилках?
– Євробачення – це можливості та визнання. Євробачення – це престиж. Кожного виконавця з України Європа пам’ятає, бо ми бачимо, як їх залучають до міжнародних проектів. Для українського співака це визнання, а для держави –престиж.
Перемога Руслани на пісенному конкурсі у 2004-му для популярності України – незабутня. Диски співачки продавалися мільйонним тиражами у світі. Руслана за один вечір стала пісенним кумиром різних поколінь.
Окрім мистецького іміджу, Україна відчула туристичний інтерес. Увага в пресі зашкалювала. Точної цифри фанів, яких приймала Україна у 2005 та 2008 під час Дорослого і Дитячого конкурсів, не знаю, але наші візові структури отримали такий міжнародний адреналін, що удосконалюються досі. Сервіс готелів, система promo-акцій, продумана активність фан-клубів – цю школу ми пройшли.

– Як Ви вважаєте, яка роль Першого у проведенні цього конкурсу? Як бути з недостатнім фінансуванням і недостатнім висвітленням підготовки української конкурсантки в національному ефірі?
– На запитання про фінансові складнощі у мене завжди одна відповідь – за гроші й кобила побіжить! (посміхається) Та й взагалі – почин дорожче грошей.
А якщо серйозно… Ми відкрили процедуру прослуховування національного відбору. Шукати обдарованих серед талантів нації – це завжди цікаво і відповідально.
Кожен прозорий крок організації додає проекту рейтингу, рейтинг – це увага, а далі – визнання виконавця.

Пісенний конкурс підказав – глядачі голосують не тільки за виконавця, а й за згуртовану роботу команди, яка його готує. Отже, зібрати докупи плеяду кращих фахівців різних сфер – це завдання національного відбору. Бо Євробачення щороку вчить нас, як працює якісний мистецький менеджмент. Довершений музичний запис і складна постановка номера як пісенної вистави ¬– ось основна вимога конкурсу. Розроблено пакети документації, що регламентують проведення національного відбору, авторське право на пісню, гарантії тощо… Ще далеко до ідеалу, але організатори Європейської мовної спілки (ЕВU) нашим ставленням задоволені.

– А тепер у контексті Євробачення та Дня Європи дозвольте запитати – а про що Ви мрієте?
– Щоб на фразу «Я з України» приємно реагували. Європейська самоосвіта, закони, чистота, дисципліна. Звичайно, є автори небайдужих ідей, але нема механізму їх втілення. А як поглиблюєшся в те, хто розробляє проект, то бачиш людей із поверховими знаннями про Україну. На жаль, ми ліниві на знання свого коріння. Українці легковажні щодо сучасного розвитку традицій. А про запровадження інновацій… Хіба достатньо тільки мандрувати Європою? А презентувати там, хто ти і звідки – невже не треба? Мрію, щоб про Україну все частіше згадували в позитивному контексті. У Європі ще буде мода на Україну, бо нас об’єднують європейські цінності. Але треба, щоб на все українське була мода в самій Україні. А 10 років трансляції Євробачення – це справжній майстер-клас євроменеджменту. Непрості роки, але свою сторінку в історії Євробачення ми вже започаткували.

Спілкувалася О. Андріяш




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.






Коментарі

avatar

Останні новини

16:37
06-Квіт-2020
6 квітня народився Микола Скліфосовський - людина-епоха вітчизняної медицини
У наукових колах Миколу Скліфосовського по праву називають найвидатнішим військово-по
14:53
05-Квіт-2020
На полігоні «Десна», що на Чернігівщині, тривають випробування модернізованого дослідного зразка танку Т-72
На полігоні «Десна», що на Чернігівщині, фахівцями Державного науково-дослідного інст
14:35
05-Квіт-2020
За загиблих у березні Захисників України помолилися в Чернігові
5 квітня в козацькому кафедральному соборі святої великомучениці Катерини Православно
12:11
04-Квіт-2020
4. Звільнення Чернігова. (Тріумфальна весна 1918-го)
1 березня 1918-го став знаковим днем для України – того дня більшовики змушені були п
13:04
03-Квіт-2020
У Празі знесли памʼятник радянському маршалу Конєву
У пʼятницю вранці у Празі знесено памʼятник радянському маршалу Івану Конєву.
17:06
02-Квіт-2020
"Слуги народу" хочуть зустріч з президентом Зеленським, щоб запитати про скандальні плівки з Єрмаком
Нардепи від "Слуги народу" хочуть просити президента Володимира Зеленського зустрітис
16:36
01-Квіт-2020
Заява Євросоюзу щодо наслідків російського указу про володіння землею для Криму
Згідно з нещодавнім указом Президента Росії, більшу частину Криму та місто Севастопол
16:23
01-Квіт-2020
Лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Генріха Бьолля (Німеччина) за 2020 рік
За поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України (президент Сергій Дзю
18:58
31-Бер-2020
Карантин? На Одещині відновили пам'ятник радянському вождю Леніну
Поки в Одесі та області посилено приймаються карантинні заходи щодо запобігання пошир
17:58
31-Бер-2020
3. Визволення Києва (Тріумфальна весна 1918-го)
У російсько-українській війні 1917-1918 років після підписання Брестського договору у
Усі новини