На річках Закарпаття спостерігається спад води. Рух транспорту на автодорогах відновлено
На річках Закарпаття за станом на ранок понеділка спостерігається спад води, повідомив керівник прес-служби МінНС Ігор Кроль. "Рух транспорту на автодорогах відновлено", - сказав Кроль.
Керівник прес-служби також повідомив, що рятувальники МінНС відкачували воду з підвальних приміщень житлових будинків. "Жертв серед населення немає", - підкреслив Кроль.
Інтенсивні дощі 24-26 грудня на території області та танення снігу привели до різкого підвищення рівня води в річках.
У шести районах Закарпатської області та Ужгороді сталося часткове підтоплення приватних господарств, сільгоспугідь, окремих ділянок автодоріг, руйнування водозахисних споруд.
Спостерігаючи, як зростав рівень води в річках, МНСники і місцеві жителі нашвидкоруч укріплювали береги, нарощували греблі підручними засобами - мішками з піском. "Постраждали в основному місцевості, в яких немає ніяких протипаводкових споруд, а в решті районів серйозних проблем не було - греблі прийняли на себе весь удар, - пояснив помічник начальника головного управління МНС України в Закарпатській області Федір Філіп. - Правда, програма їх масштабного будівництва в області так до кінця і не профінансована, пише "Газета по-киевски".
Реалізація програми порятунку Закарпаття від водної стихії "Тиса" стартувала ще в 1998 році, вона розрахована до 2015 р. і повинна була охопити захистом 500 населених пунктів регіону. Але на спорудження одного польдера (осушена ділянка місцевості, оснащена дренажними системами) або сухої ємкості для накопичення води йде 60-100 млн грн, а фінансової потужності держбюджету ледве вистачає кожного літо на ліквідацію наслідків розливів річок.
Щорічно Закарпаття "змиває" мільйони казенних гривень замість того, щоб прискорити зведення захисних споруд.
Липнева повінь 2008 року заюрала на казначейські рахунки Закарпатської облдержадміністрації для ліквідації наслідків стихійного лиха 200 млн 459 тис грн. А коли працівники Контрольно-ревізійного управління перевірили, на що ці гроші витрачалися, виявилось, що з початку відновних робіт на 1 липня 2009 року фінансових порушень було вже на суму 863 тис грн, а вдалося присікти махінації ще на 3,2 млн.
Перевіряли господарства громадян на достовірність пошкоджень і ступінь "размитості" доріг та приміщень комунальної власності - всюди виявлялися неіснуючі або перебільшені збитки, які "з'їдали" сотні тисяч гривень.
До роботи підключилася прокуратура і ГУ МВС України в Закарпатській області, і проти Управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА навіть було порушено кримінальну справу, пише видання.
Керівник прес-служби також повідомив, що рятувальники МінНС відкачували воду з підвальних приміщень житлових будинків. "Жертв серед населення немає", - підкреслив Кроль.
Інтенсивні дощі 24-26 грудня на території області та танення снігу привели до різкого підвищення рівня води в річках.
У шести районах Закарпатської області та Ужгороді сталося часткове підтоплення приватних господарств, сільгоспугідь, окремих ділянок автодоріг, руйнування водозахисних споруд.
Спостерігаючи, як зростав рівень води в річках, МНСники і місцеві жителі нашвидкоруч укріплювали береги, нарощували греблі підручними засобами - мішками з піском. "Постраждали в основному місцевості, в яких немає ніяких протипаводкових споруд, а в решті районів серйозних проблем не було - греблі прийняли на себе весь удар, - пояснив помічник начальника головного управління МНС України в Закарпатській області Федір Філіп. - Правда, програма їх масштабного будівництва в області так до кінця і не профінансована, пише "Газета по-киевски".
Реалізація програми порятунку Закарпаття від водної стихії "Тиса" стартувала ще в 1998 році, вона розрахована до 2015 р. і повинна була охопити захистом 500 населених пунктів регіону. Але на спорудження одного польдера (осушена ділянка місцевості, оснащена дренажними системами) або сухої ємкості для накопичення води йде 60-100 млн грн, а фінансової потужності держбюджету ледве вистачає кожного літо на ліквідацію наслідків розливів річок.
Щорічно Закарпаття "змиває" мільйони казенних гривень замість того, щоб прискорити зведення захисних споруд.
Липнева повінь 2008 року заюрала на казначейські рахунки Закарпатської облдержадміністрації для ліквідації наслідків стихійного лиха 200 млн 459 тис грн. А коли працівники Контрольно-ревізійного управління перевірили, на що ці гроші витрачалися, виявилось, що з початку відновних робіт на 1 липня 2009 року фінансових порушень було вже на суму 863 тис грн, а вдалося присікти махінації ще на 3,2 млн.
Перевіряли господарства громадян на достовірність пошкоджень і ступінь "размитості" доріг та приміщень комунальної власності - всюди виявлялися неіснуючі або перебільшені збитки, які "з'їдали" сотні тисяч гривень.
До роботи підключилася прокуратура і ГУ МВС України в Закарпатській області, і проти Управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА навіть було порушено кримінальну справу, пише видання.
Джерело: newsru.ua