На Сумщині з-за ґрат визволяють монастир-усипальницю роду гетьмана Івана Скоропадського
Церква просить допомоги в поверненні їй історичної території Свято-Харлампіївського жіночого монастиря на Сумщині.
Від часів СРСР святиня опинилася за колючим дротом виправної колонії, йдеться в сюжеті ТСН
За височенним парканом стоїть храм із понад 300-річною історією – собор Різдва Пресвятої Богородиці. Він є тюремною церквою – там двічі на місяць відправляють богослужіння для ув'язнених. Однак монастир, який відродився під стінами колонії, претендує на святиню.
На думку церковників, храм має бути звільнений з-за ґрат і відкритий для відвідин усіма охочими. Ідеться також про повернення церкві келій монастиря. Там нині розташовані майстерні, адмінприміщення та лазня для засуджених. Монастир являє собою й історичну цінність. Він є усипальницею родини Скоропадських, з якої походив один із українських гетьманів ХVII сторіччя.
"Там знаходяться захоронення Скоропадських, його дружини Анастасії", - розповіла настоятелька монастиря ігуменя Софія. П'ять років тому монастир указом глави держави було повернуто у власність церкви. Однак це лише декларація.
Для реального її втілення потрібні грошове та матеріальне забезпечення. На перенесення структур колонії в інше місце необхідно кілька мільйонів гривень. Цих грошей у держави немає. "Указ президента ніхто не скасовував. Указ діючий. Далі повинні бути якісь розпорядження Кабінету міністрів, конкретні доручення, в тому числі й нашій службі", - розповів керівник Шосткинської виправної колонії № 66 Олександр Єсауленко.
Керівництво колонії згодне на будь-який із шести запропонованих варіантів передачі монастиря.
В обителі також вважають, що святиню мають повернути церкві, до якої без перешкодно могли би ходити віряни. "Ми просимо і молимо усіх, звертаємось до всіх добрих людей, хто нам може в цьому допомогти", - каже ігуменя Софія.
Наразі монахині збирають підписи та планують звернутися з ними до президента.
Від часів СРСР святиня опинилася за колючим дротом виправної колонії, йдеться в сюжеті ТСН
За височенним парканом стоїть храм із понад 300-річною історією – собор Різдва Пресвятої Богородиці. Він є тюремною церквою – там двічі на місяць відправляють богослужіння для ув'язнених. Однак монастир, який відродився під стінами колонії, претендує на святиню.
На думку церковників, храм має бути звільнений з-за ґрат і відкритий для відвідин усіма охочими. Ідеться також про повернення церкві келій монастиря. Там нині розташовані майстерні, адмінприміщення та лазня для засуджених. Монастир являє собою й історичну цінність. Він є усипальницею родини Скоропадських, з якої походив один із українських гетьманів ХVII сторіччя.
"Там знаходяться захоронення Скоропадських, його дружини Анастасії", - розповіла настоятелька монастиря ігуменя Софія. П'ять років тому монастир указом глави держави було повернуто у власність церкви. Однак це лише декларація.
Для реального її втілення потрібні грошове та матеріальне забезпечення. На перенесення структур колонії в інше місце необхідно кілька мільйонів гривень. Цих грошей у держави немає. "Указ президента ніхто не скасовував. Указ діючий. Далі повинні бути якісь розпорядження Кабінету міністрів, конкретні доручення, в тому числі й нашій службі", - розповів керівник Шосткинської виправної колонії № 66 Олександр Єсауленко.
Керівництво колонії згодне на будь-який із шести запропонованих варіантів передачі монастиря.
В обителі також вважають, що святиню мають повернути церкві, до якої без перешкодно могли би ходити віряни. "Ми просимо і молимо усіх, звертаємось до всіх добрих людей, хто нам може в цьому допомогти", - каже ігуменя Софія.
Наразі монахині збирають підписи та планують звернутися з ними до президента.