Студенти Тернопільського університету проводять в останню путь свого побратима Степана Стефуряка, який пройшов Майдан і героїчно загинув біля села Піски на Донеччині.
Вічна Пам'ять Герою!
Про це повідомляє на сторінці facebook Олександр Онищенко.

— Стьопка… Псевдо 24-ий. Бачте, який в нього вірш на стіні був. Малий, як же так? Ти ще вчора телефонував з передової, обіцяв, що подзвониш скоро, пожалієшся. А знаєте, на що? Його мама не знала, що він на війні, думала на навчанні. І зібралася їхати в гості до сина в Тернопіль. Він не знав, як бути. Чи їхати терміново додому, чи сказати мамі правду. Вирішив їхати… в домовині, — з болем про його втрату розповідає Алла Пушкарчук, інформує портал ”Погляд”.


Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.