Ввечері 14 листопада Одеса зазнала масованого комбінованого ворожого удару. Внаслідок атаки загинула 35-річна жінка, постраждали люди. Пошкоджені житлові будинки, навчальні заклади, приміщення СТО, церква, торгівельні об’єкти, магістральний трубопровід теплопостачання, приватні гаражі та транспортні засоби. Також ворог поцілив по припортовій інфраструктурі Одеси.
Інформує пресслужба Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

російські ракети пошкодили пам’ятки культурної спадщини, розташовані в межах об’єкта всесвітньої спадщини під загрозою «Історичний центр Одеси» та його буферної зони:

пам’ятки архітектури та містобудування, історії місцевого значення:
Будівля технологічного інституту, в якому під час оборони м. Одеси містився загін моряків-розвідників Одеського оборонного району (1936-1938, арх. Мінкус А.Б.);
Будівля Рішельєвського ліцею (Новоросійського університету) (1852-1857, арх. Шашин О.С.);
Житловий будинок Заріфі (1840-ті, 1851, арх. Черкунов Н.Н., Моранді Ф.Й.);
Житловий будинок та флігель Ковалевського в якому жив Веріго Б.Ф. — фізик, професор (1846 р., кін. XIX ст., арх. Даллаква К.Й., Шашин О.С.);
Житловий будинок Машевського, в якому народився Коптюх А.І. (1850-1860, арх. Гонсіоровський Ф.В.);
Прибутковий будинок Толстого (1880, арх. Гонсіоровський Ф.В.);
Прибутковий будинок Латрі (I пол. XIX ст.);
Прибутковий будинок (кін. XIX ст.), в якому жив Малишевський В.М. – польський композитор, диригент і педагог;
Прибутковий будинок Міхельсона (1890, арх. Влодек Л.Л.);
Прибутковий будинок (1901, арх. Токарєв П.Д.);
Будинок гуртожитку (поч. ХХ ст., арх. Чернігов Л.М.) (правоворотня споруда);
Житловий будинок Вургафта, в якому жив Ямпольський С. М. – економіст, засновник факультету радіоелектроніки Одеського політехнічного інституту (1845, арх. Козлов І.С.);
Житловий будинок, у якому жили: Ланге М. М. – психолог; Бурксер Є. С. – хімік-неорганік і геохімік; Бобинін М. М. – математик (1845, арх. Козлов І.С.);
Будівля фізико-хімічного інституту Новоросійського університету (1897-1899, арх. Толвінський М.К.);
Житловий будинок Інбера (готель «Савой») (1870-ті, арх. Влодек Л. Л.);
Житловий будинок Ринк-Вагнера (1881, арх. Вейтко А.К.);
Прибутковий будинок Весле (1881, арх. Мазиров Д.Є.);
Прибутковий будинок Леонарді (1913, арх. Прохаска В.І.);
Адміністративна будівля (у складі комплексу «Млин Вейнштейна») (1888-1890);
Будівля училища Вейнштейна (у складі комплексу «Млин Вейнштейна») (1896);
пам’ятка історії місцевого значення: Будинок Дур’яна (готель «Вікторія» з паровою пекарнею).

Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями документують наслідки збройної агресії рф, аби жоден злочин не залишився без покарання.

Як повідомлялося, 25 січня 2023 року на 18-й позачерговій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО об’єкт «Історичний центр міста-порту Одеса» включили до Списку Всесвітньої спадщини під загрозою, аби зберегти українську культурну спадщину. Рішенням цьогорічного, 46-го за ліком засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, було підтверджено статус даного об’єкта у відповідному списку.