На тлі економічної кризи в Росії та глобальної пандемії, український аналітик Юрій Федоренко аналізує поточний розвиток подій у Криму в контексті істотного зниження практично всіх економічних показників.

Багатостраждальний півострів зараз переживає важкі часи. До проблематик та протиріч території, на якій діє окупаційний режим, додались виклики сьогодення, пов’язані з пандемією коронавірусу та погіршенням кліматичного становища. Що буде з економікою Криму, яка, незважаючи на гучні заяви Кремля про швидку індустріалізацію Криму, практично базувалася на туристичному та аграрному секторі? Принаймні у малому та середньому приватному бізнесі домінували саме ці напрямки.

Карантинні заходи по попередженню епідемії коронавірусу залишили майже порожніми 770 готелів, 4,5 тисячі міні-готелів і 14 тисяч приватних квартир для відпочиваючих. Загальне заповнення місць зараз складає лише 3-5% (за рахунок тих, хто знаходиться на півострові у відрядженні). Броні відкриваються тільки з 1 червня (попередньо). Броньовані і вже оплачені місця на квітень і травень або переносяться на літні місяці і навіть вже на осінь, або готелі змушені повертати гроші. Це дуже болісно, оскільки попереднє бронювання дозволяло готелям провести ремонт перед початком сезону. Витрати скорочено до самого мінімуму. Менеджери готелів дивляться в майбутнє похмуро. За їхніми оцінками, якщо карантин продовжать до 1 липня, то 25% готелів не зможуть відкритися. Карантин до 1 серпня знищить готельний та, загалом, туристичний бізнес майже повністю. Разом з ним постраждають і супутні напрямки, такі як роздрібна торгівля, громадське харчування, культурно-розважальна діяльність, транспортні послуги.

З огляду на загальні проблеми у материковій частині Росії, заяви Кремля про спроможність без втрат подолати кризу, для окупованого Криму виглядають досить таки сумнівно та навряд чи можуть заспокоїти кримчан. Які і так почуваються «у себе дома, як на чужині».

Джерело: блог Юрія Федоренка.