Понад п’ятдесят науковців із різних областей України, а також з Росії і Білорусії взяли участь в Міжнародній науковій конференції «Християнські старожитності Київської Русі». Вона організована Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів стародавній» з нагоди 940-річчя заснування Антонієвих печер.
Тематика доповідей дослідників старожитностей була різноманітною. Зокрема, науковці чернігівського заповідника Володимир Руденок та Тетяна Новик розповіли не лише про історію створення Антонієвих печер у Чернігові, а також і про археологічні дослідження у Любечі. Нагадаємо, що у липні 2009 р. археологічна експедиція на чолі з Володимиром Руденком, завідувачем відділом наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного заповідника “Чернігів стародавній” знайшла у Любечі вхід до печери святого Антонія. На жаль, науковцям вдалося лише викопати невеличкий вхід до печери – близько 2 метрів. Далі були руїни, побита цегла перемішана із землею… Але, маємо надію, що дослідження в давньому Любечі будуть продовжені.
Про сучасні проблеми пам’яткоохоронної справи в Україні розповіли Ігор Дутка, кандидат технічних наук, доцент Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В’ячеслава Чорновола і Ірина Пущінська, оцінювач відділу приватизації житла Франківського району Львова. Вони також проаналізували факти руйнування пам’яток національного значення у Львівській області, Києві та інших містах України.
Учасники конференції і особливо науковці заповідника «Чернігів стародавній» дякували Тетяні Мершавці, аспірантці Академії мистецтв з Києва за реставрацію ікони Троїцько-Іллінської Богоматері ХVІІІ ст. Старовинна ікона написана на металі була з численними пошкодженнями та втратами. Проте, пані Тетяна відважно взялася за відтворення пам’ятки і зромила неможливе – нині реставрована ікона експонується в заповіднику «Чернігів стародавній». Тетяна Миршавець розповіла про дослідження та реставрацію ікони.
Володимир Коваленко, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.Лазаревського Чернігівського державного педуніверситету виступив з доповіддю «До історії заснування Свято-Миколаївського Батуринського Крупицького монастиря».
Про церкву Вознесіння Господнього у Вишневці розповідала Любов Шиян, науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Директор Державного історико-культурного заповідника у місті Путивлі Сергій Тупик розказав про свої дослідження на тему: «До питання про час засування Глухівського Петропавлівського монастиря та перші віки його історії».
Наукова розвідка Ярослава Литвиненка (завідувач сектором Націоанльного Києво-Печерського історико-культурного заповідника) була присвячена темі датування стінопису Ближніх печер Києво-Печерської лаври.
Про некрополь Благовіщенського чоловічого монастиря у Ніжині розказав Сергій Зозуля, старший науковий співробітник Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
Тема наукової доповіді кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Національного заповідника «Софія Київська» В’ячеслава Корнієнка була присвячена дослідженню графіті ХІ століття на південних хорах Софії Київської. Н
аукова конференція працювала два дні – 1 та 2 жовтня. За її результатами буде видана наукова збірка «Чернігівські старожитності».
У рамках відзначення 940-річчя заснування Антонієвих печер науковці відвідали містечко Любеч, ознайомилися з його архітектурними та археологічними памятками.

Джерело: "Чернігів стародавній"