27 вересня 2012 р. у м. Київ в Українському інституті національної пам’яті у Золотій залі Українського Фонду культури відбулася Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 70-м роковинам початку насильного вивезення мирного населення з території окупованої України на примусові роботи в роки Другої світової війни «Війна. Окупація. Пам’ять: примусові робітники з України в окупованій Європі».
Організатори: Український інститут національної пам’яті та Інститут історії України Національної академії наук України. Науковий форум проведено на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами початку насильного вивезення мирного населення з території окупованої України на примусові роботи в роки Великої Вітчизняної війни» № 206 від 22 березня 2012 р. та відповідно до Плану заходів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 р. № 524-р. з метою привернення уваги українського суспільства до трагедії жертв нацистських переслідувань та збереження пам’яті про них.

У конференції взяли участь відомі вчені і молоді дослідники, працівники навчальних закладів та установ культури, представники влади і громадських організацій з різних регіонів України.

До складу чернігівської делегації науковців увійшли: Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, науковий співробітник; Світлана ЗЕМЛЯНСЬКА, старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені В.В.Тарновського; Олена ЛИСЕНКО, директор комунального закладу «Пошукове агентство по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією» Чернігівської обласної ради.

З вітальним словом від імені організаторів конференції та особисто від директора Українського інституту національної пам’яті, члена-кореспондента НАН України Валерія СОЛДАТЕНКА до учасників і гостей заходу звернувся заступник директора Інституту доктор історичних наук, професор Дмитро ВЄДЄНЄЄВ, який, зокрема, відзначив, що «в сучасній Україні дослідження явища примусової праці на користь агресора стає одним із провідних та продуктивних напрямів вивчення вітчизняної історії доби Великої Вітчизняної війни. У цьому переконує і тематика доповідей та наукових повідомлень нашої конференції, де праці вже визнаних спеціалістів – поряд із доробками аспірантів та здобувачів». Особливий наголос було зроблено на тому, що «всі, хто стали жертвами примусової праці з боку злочинного гітлерівського режиму, гідні вшанування і пам’яті. Ця пам’ять зберігається в їх свідомості, родинних спогадах. Вона ж потребує і державної меморіалізації в Україні, адже це одна із найбільших категорій постраждалих від агресії нацистської Німеччини. Водночас пам’ять про тих, хто зазнав поневірянь від примусової депортації, має доповнюватися і постійним нагадуванням нащадкам, що саме звитяга народів СРСР на фронтах і в партизанських лавах зробила вирішальний внесок у перемогу у Другій світовій війні і зірвала бузувірські плани нацистів із перетворення у рабів наших предків».

Під час пленарного засідання знані в Україні та поза її межами вчені виступили з науковими доповідями: Олександр ЛИСЕНКО, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор, на тему «Примусова праця: поняття, явище, історичний контекст»; Гелінада ГРІНЧЕНКО, професор Харківського національного університету ім. В. Карабіна, доктор історичних наук, на тему «Радянський проект пам’яті про примусову працю часів Другої світової війни», яка викликала жвавий інтерес і дискусію серед учасників конференції; Сергій ГАЛЬЧАК, завідувач кафедри журналістики Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, доктор історичних наук, на тему «Вивезення населення з України на примусові роботи до Третього Рейху (на матеріалах Поділля)».

З новими результатами проведених досліджень присутніх ознайомив Олександр ПОТИЛЬЧАК, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (м. Київ), доктор історичних наук, професор, який виступив з доповіддю «Фільтрація репатріантів-військовополонених на території Української РСР після Другої світової війни (за матеріалами ПФТ НКВС СРСР 0310, м. Ворошиловград)». Виявляється, що за рівнем секретності фільтраційних таборів (в Україні були київський, харківський, донецький та луганський) нібито і не існувало, а всі репатріанти, яких випустили на волю після перевірки, підписували зобов’язання, що вони будуть мовчати відносно цих таборів та факту свого перебування в них.

Президент Фонду – голова правління Міжнародної громадської організації «Міжнародний Фонд «Взаєморозуміння і толерантність» Ігор ЛУШНІКОВ висвітлив багатогранну діяльність цієї громадської організації зі збереження історичної пам’яті про жертв націонал-соціалізму. Зокрема, він представив учасникам конференції видання, які побачили світ за сприяння Фонду. Це в основному спогади жертв нацизму, насамперед, підневільних робітників.

У ході першої сесії наукового форуму «Робітники з України у гітлерівському поневоленні: вербування, вивезення, умови утримання та праці, соціальні наслідки», де головуючим був Ростислав ПИЛЯВЕЦЬ, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, доцент, виступили історики, музейні працівники, молоді науковці, зокрема заслужений діяч культури України Марина ШЕВЧЕНКО (м. Київ), (м. Чернігів), Валерій ЧЕРНЯВСЬКИЙ (м. Миколаїв), Віта Лахно (м. Полтава) та ін.
Світлана ЗЕМЛЯНСЬКА ознайомила колег-науковців з матеріалами остарбайтерів у зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Цікаво, що основу колекції складають речі та документи, які колишні примусові працівники передали музею вже за часів незалежної України у 1994—1995 рр.

Під час другої сесії «Остарбайтери, репатріанти та військовополонені у повоєнних і сучасних наукових дослідженнях та суспільній пам’яті», де головуючою була Гелінада Грінченко, наукові повідомлення зробили відомі дослідники з різних питань наукової проблеми «східних робітників» Третього рейху, зокрема, Ольга БАРАБАШ (м. Краматорськ), Марина ДУБИК (м. Київ), Анатолій Погорєлов (м. Миколаїв) і один з організаторів конференції Тетяна ПАСТУШЕНКО, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.

Під час дискусії були обговорені актуальні питання, пов’язані з насильним вивезенням населення України для примусової праці до Третього рейху як складової економічної політики окупаційних властей в Україні у 1941—1944 рр., умовами життя та праці «остарбайтерів» у нацистській Німеччині та окупованій Європі, їх репатріацією до СРСР, політикою влади до них та долею після повернення на рідну землю.

За задумом організаторів, особливу увагу було прикуто до стану вітчизняних наукових досліджень цієї проблеми, питань усної історії, спогадів колишніх «остарбайтерів» як джерела дослідження, проблем історичної та національної пам’яті, місця питання колишніх «остарбайтерів» у сучасній державній політиці України та стану їх практичного вирішення.
Найближчим часом, як оголосили організатори конференції, буде видано збірник матеріалів цього наукового форуму.