реклама партнерів:
Головна » 2018 » Січень » 11 » Українська художниця-живописець, графік, член ОУН, політв’язень радянських концтаборів Ярослава Музика

Українська художниця-живописець, графік, член ОУН, політв’язень радянських концтаборів Ярослава Музика


2018 » Січень » 11
Автор: Журналіст
Коментарі: 0
Переглядів: 67
ЛЮДИНА. ОСОБИСТІСТЬ


1894, 10 січня – у в містечку Заложці (нині смт Залізці) на Тернопільщині народилася Ярослава Музика – українська художниця-живописець, графік, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, член ОУН, політв’язень радянських концтаборів.

Була племінницею Соломії Крушельницької, правнучкою священика і письменника Григорія Савчинського, у домі якого в селі Гермаківці на Борщівщині провела дитячі роки. Підлітком із батьками переїхала до м. Львова. Вчилася у художніх школах у Львові, Парижі та Москві. Працювала у жанрах живопису, графіки, мозаїки.

Як митець, дебютувала 1921 року на виставці «Гуртка діячів українського мистецтва» (ГДУМ) у колі художників Олекси Новаківського, Петра Холодного, Павла Ковжуна, Миколи Федюка, інших. З 1922 року роботи Ярослави Музики виставлялися на персональних виставках у Львові, Києві, Празі, Лос-Анджелесі, Берліні, Чикаго, Неаполі.

У 1927-1928 роках як художник, співробітник музею та реставратор, відвідала Київ, а за порадою М. Бойчука, Москву та Новгород, ретельно вивчаючи систему візантійського живопису. Під час сталінського терору практично всі картини Михайла Бойчука знищили. Залишились лише окремі твори, збережені у приватних колекціях. Ярослава Музика зуміла велику частину його картин зберегти.

У 1939 р. Я.Музика стала членом ОУН на псевдо Сова. Від імені ОУН художниця вела перемовини з представниками радянської влади про мирні ініціативи.

Головний командир УПА Роман Шухевич зробив спроби знайти контакти з противником, розпочати мирні переговори, щоб зменшити негативні наслідки протистояння у західноукраїнському регіоні. 19 листопада 1944 року Ярослава Музика, як довірена особа командарма, через свого приятеля, близького до компетентних радянських органів – заступника начальника обласного управління охорони здоров’я Юліана Кордюка – передала представникам влади пропозицію Проводу ОУН про проведення мирних переговорів. За кілька днів на квартирі Я.Музики зустрілися полковник держбезпеки С.Карін-Даниленко (керівник Опергрупи НКГБ у Західній Україні, організатор операції з «самоліквідації» УГКЦ) і одна з керівників Львівського міського проводу ОУН Богдана Світлик. Було досягнуто домовленості, що зустріч для переговорів відбудеться у одному з населених пунктів з гарантією взаємної безпеки учасників.

Ця зустріч відбулася в ніч з 28 лютого на 1 березня 1945 року на 130 кілометрі шосе Львів-Тернопіль. «Уповноважений уряду УРСР», майстер оперативних ігор С.Карін-Даниленко і офіцер держбезпеки А.Хорошун (він грав роль працівника Львівського облвиконкому) на одному з хуторів Козівського району Тернопільщини зустрілися з членами Проводу ОУН Дмитром Маївським і Яковом Бусолом. П’ятигодинні консультації конкретних результатів не принесли. Відомо, що Шухевич інформував про ці переговори С.Бандеру.

У 1944 р. в НКВС завели на Я.Музику справу, де характеризували як українську націоналістку. Для арешту відомої у світі художниці влада вибрала оригінальний спосіб: спочатку надала путівку до будинку творчості у Гурзуфі, а коли Ярослава почала писати етюди на узбережжі, її звинуватили у шпигунстві на користь Туреччини.

Арештовану в 1948 р. Я.Музику засудили на 25 років ув’язнення в ГУЛАГ. Звільнилася після смерті Сталіна у 1955 р. інвалідом ІІ-ї групи. Повернувшись до Львова, активно включилася у громадську діяльність шістдесятників.

У творчому доробку Ярослави Музики – понад дві тисячі робіт: малярство на полотні та склі, графіка, мозаїка, емалі, тиснення на шкірі, карбування, інкрустація, килимарство, аплікація, батик. Кращі роботи «Старий з бородою» (1923), «Пейзаж з місяцем» (1935), «Пастушка» (1960), «Анна Ярославна» (1967), «Символи Сковороди» (1969) та інші.

Померла у Львові 24 листопада 1973 року, похована на Личаківському цвинтарі в родинній гробниці Савчинських.

На будинку Наукового товариства імені Шевченка у Львові по вул. В.Винниченка, 26, де проживала Ярослава Музика, встановлено меморіальну дошку з бронзовим барельєфом роботи скульптора Е.Миська, на гробниці – бронзовий барельєф мисткині роботи скульптора Є.Дзиндри. Одну з вулиць Львова названо іменем Ярослави Музики.

Леся БОНДАРУК, Український інститут національної пам’яті




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.





Коментарі

avatar

Останні новини

18:12
23-Січ-2018
Окупанти хочуть забудувати історичну кримську землю
В анексованому Криму злочинна влада планує будівництво рекреаційного комплексу із spa
14:50
23-Січ-2018
СБУ не допустило розтрату 700 мільйонів бюджетних коштів
Оперативники Служби безпеки України (СБУ) спільно з прокуратурою АР Крим не допустили
14:03
22-Січ-2018
Прилуцька влада самоусунулась від проблем міста
19 січня на одній із вулиць Прилук відбулось руйнування каналізаційного колектору, як
13:26
22-Січ-2018
Юрій Гончаров: прагнемо, щоб результати нашої діяльності відповідали викликам часу та сподіванням людей
Журналісти редакції «Деснянської правди» поспілкувались з начальником Управління Служ
02:11
22-Січ-2018
Об’єднання Кубанської Народної Республіки та Української Народної Республіки
20 січня 1918 року ухвалено резолюцію про об’єднання Кубанської Народної Республіки т
02:08
22-Січ-2018
Соборність України і наше майбутнє
Чому соборність України та його урочисте відзначення викликає рефлекторну лють у росі
01:52
22-Січ-2018
22 січня. 100 років проголошення незалежності Української Народної Республіки
22 січня - не лише День Соборності України, але й 100-річчя проголошення незалежності
17:28
21-Січ-2018
Лекція «Чернігівська княжа династія: тріумфи і поразки»
24 січня, у середу, о 15.00 у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чер
10:21
21-Січ-2018
У Чернігівських рухівців поповнення
20 січня збори Чернігівської міської організації Народного Руху України розпочалися з
22:02
20-Січ-2018
У Грузії чекають остаточного рішення з України щодо екстрадиції Саакашвілі
У грузинській Головній прокуратурі заявляють, що відправили українським колегам усі н
Усі новини