Перший концерт благодійного культурно-мистецького проекту „728” відбувся 30 жовтня. У ньому взяли участь голова обласної ради Наталія Романова, Чернігівський міський голова Олександр Соколов, заступник міського голови Оксана Тунік-Фриз, депутати, керівники і працівники структурних підрозділів міськради, а також підприємці, журналісти і всі ті, хто хочуть бачити рідне місто кращим.

Концерт, запланований на 6 листопада, скасували через епідемію грипу та запровадження карантинних заходів у місті, тож, саме другий концерт відбувся 18 грудня.

Нагадаємо, що головна мета проекту - зібрати кошти на придбання нових крісел у концертній залі Міського палацу культури.

Нещодавно заступник міського голови з гуманітарних питань Оксана Тунік-Фриз провела робочу нараду з представниками меблевої фабрики «Прем’єра» (м. Харків), на якій було обговорено питання встановлення нових крісел у концертній залі Міського палацу культури. За словами директора Палацу культури Надії Барабаш, зібрана вже третина необхідної суми.

Про те, як відбувся другий концерт, пропонуємо вам ознайомитись із екзальтованим «вироком» нашого позаштатного кореспондента Олени Мороз.

18 грудня 2009 року Міський палац культури вдруге гостинно відкрив свої двері для проведення культурно – мистецького проекту «728»

Незважаючи на серйозні грудневі морози і невблаганну зимову активність, атмосфера у залі була по-справжньому теплою, душевною і зігріваючою. Це ще раз підтверджує істинний та беззаперечний факт: коли люди об`єднуються разом для здійснення благої мети, їх серця наповнюються життєдайним джерелом світлого тепла, що здатне розтопити навіть гостру крижану хвилю проблем і переживань.

Проект «728» - дуже важлива і непересічна подія. Це живий і справжній, досконалий і цікавий проект не тільки для нашого міста, а й для нашого майбутнього. Адже плекаючи добре, щире та вічне, людина стає добрішою і мудрішою. Вона починає помічати всі відтінки навколишнього світу, відволікатися від буденності, робити свій посильний внесок у добрі справи. І як же приємно бачити, що довкола є такі люди, яким не байдужі проблемні питання нашого міста.

Спостерігаючи за виступами ентузіастів з-поміж депутатів, керівників управлінь та представників громадських організацій, відчувалась неабияка гордість за те, що кожен виконавець так серйозно і так професійно підійшов до свого виступу. Адже окрім повсякденної важливої роботи, направленої на благо Чернігова, кожен учасник проекту старанно готував свій номер, знаходив час на проведення репетицій, вдосконалював і відточував свій голос аби донести на крилах своєї душі прекрасну пісню.

І це вдалося! Вдалося настільки природно і гармонійно, що глядач розгубився: а чи не Заслужені артисти України зібрались разом на цій сцені? Як же ідеально кожен з учасників зміг перевтілитися в образ! Як же щиро були заспівані такі знайомі усім нам мотиви! В яке ж милозвучне забарвлення огорнулася кожна пісня!

Першою на сцені з`явилася заслужена артистка України, неперевершена Жанна Боднарук, разом з якою простягнув тендітні і хвилюючі мотиви на крилах душі академічний камерний хор імені Д. Бортнянського.
Вкотре переконуємося, наскільки артисти можуть так зворушливо і по-справжньому доносити до слухача Життя неперевершеної пісні. Скільки емоцій! Скільки Душі! Скільки Справжніх почуттів!
Пані Жанна в серці плекає кожну нотку своєї пісні та довершено передає її глибокий задум не тільки словами, а й посмішками, сльозами, думками і переживаннями.

Депутат міської ради, голова чернігівської обласної організації Української Народної Партії Володимир Ступак вкотре сколихнув приспані зимою емоції глядача. «O sole mio»… «Моє сонечко».. І хто після такого виступу скаже, що час справжніх романтиків давно пройшов? Лірична і емоційна пісня справжніх Чоловіків, які прагнуть донести своїй коханій на долонях усе різнобарв`я палких почуттів. Тому багатьом представникам сильної половини людства не завадило б обережно взяти приклад у Володимира Федоровича та якось стиглим зимовим вечором заспівати «O sole mio» своїй Дамі Серця. І не важливо: чи Ваша половинка тільки–но починає робити перші несміливі кроки у подружньому житті, чи вона дружина зі стажем! Головне, така палка і чудова пісня підігріє почуття і додасть яскравих вогників у очі коханої людини. Не вірите? Запитайте у пана Володимира. Неперевершене виконання! Бездоганне відчуття музики! Браво!

Заступник міського голови Оксана Тунік–Фриз. Без перебільшення можна сказати про цю чарівну жінку: це справжній талісман міської ради. Її природна краса, аналітичні здібності та творчий хист у поєднанні з безмежним талантом викликають щире захоплення і гордість. Скільки енергії в очах Оксани Володимирівни. Будь-яке починання, будь-яка творча ідея від початку до її реалізації завжди старанно і бездоганно відшліфовується Оксаною Володимирівною. «Женщина, которая поет» - душевна пісня, яка за художнім образом і за глибоким змістом пасує виконавиці. У її виступах завжди гармонійно поєднуються чуттєва емоціональність, різнобарв`я настроїв, мінорні ноти переживань і тендітні відлуння думок.

Адміністратор Міського палацу культури Олексій Шмирьов не дарма обрав саме Оксану Тунік-Фриз для дуетного виконання пісні «Не тополі високі». Яким же гармонійним виявився виступ! Обидва виконавці в парі спіймали спільну нотку, гармонійно поєднавши душі прекрасні поривання, неначе на рушнику вишили пісню червоними і чорними нитками.

Заслужений лікар України Володимир Фриз подарував на розсуд глядачам чудову душевну українську пісню «Ой ти, дівчино, з горіха зерна». Неперевершене виконання! Чудовий голос! Одразу спадає на думку, що необхідно кожному з нас йти з піснею по життю. Адже коли поруч з нами буде пісня, то весь довколишній світ буде набагато добрішим, світлішим, а разом з ним і всі ми будемо більш уважними одне до одного.
Як же неперевершено Володимир Іванович загорнув у пісню частинку душі, осяяну всеосяжною любов`ю до кожної миті життя і до кожного нового дня.

Коли глядачі вже й не сподівались побачити на сцені неперевершену королеву сцени голову обласної ради Наталію Романову та почути її зворушливий голос, вона все ж таки з`явилась. Наталія Андріївна заспівало акапельно, подарувавши глядачам чудовий дивограй позитивних емоцій. І як та вишита сорочка, що буде носити її біля серця той, кому співала Наталія Андріївна, так і ця пісня надовго залишиться у серцях вдячних і захоплених гостей концерту.

«Эх, дороги» … Хіба не такі зворушливі пісні здатні змусити слухача озирнутися в минуле, доброю думкою згадати про щось світле та вічне, і крадькома витерти підступну сльозу. А депутат міської ради Дмитро Попов вклав у пісню стільки душі, стільки емоцій, стільки переживань, що у поєднанні з гармонійним сценічним образом йому не можна було не повірити.

Нехай на життєвих шляхах інколи трапляються неприємні перешкоди, все ж таки, краще йти по життю зі щирою посмішкою та у вірою в найкраще. Саме так вважають начальник ЖКХ Чернігівської міської ради Вадим Антошин та Олексій Шмирьов. Дивлячись на яскравий дует не менш яскравих особистостей, гості концерту поринули у світлі радісні дитячі спогади та у їхніх очах замиготів світлий вогник радості.

Як той зимовий вітер, що впевнено увірвався у життя нашого міста, так і відомий ресторатор Ігор Вареник яскраво і феєрично з`явився на сцені. На що ж все-таки здатний закоханий чоловік, коли його кохана і в понеділок, і у вівторок, і у п`ятницю, і у неділю підманює і підводить його. Чудова пісня у виконанні Ігоря звучала динамічно і з особливим неперевершеним колоритом.

Виступ журналіста Артема Шелкового, безперечно, зачепив за тонку струну почуттів. Адже пісня «Чистые пруды», яку Артем присвятив своїм батькам, сповнена такої ніжності і крихкої ностальгічної нотки, що неможливо не стримати сліз.
Слухачі згадали своє далеке дитинство, відчули і легкий вітерець, і веселий шепіт соковитого зеленого листя, і стриманий передзвін далеких голосів з минулого, і, звичайно, найдорожчих у світі людей.

Директор міського Палацу культури Надія Барабаш, господиня цієї чудової установи, заради якої був створений проект, заспівала веселу пісню «Жил да был брадобрей», яка повернула нас у дитинство. А в дуеті з начальником відділу у справах сім'ї і молоді В’ячеславом Голубом пані Надія виконала чудову пісню «Старый рояль» із відомого кінофільму "Мы из джаза".

… Проте час був невблаганний, і все прекрасне, чомусь, так швидко закінчується. Після останнього акорду і бурхливих овацій кожен глядач, кожен учасник проекту
залишив осторонь зайві думки та переживання, які набридливими комахами з`являлись ще вчора.
Дійсно-таки, проект «728» дуже важливий, і, мабуть, спершу він важливий для кожного з нас. Адже будь - які починання, будь – які зміни, що ми прагнемо здійснити, необхідно починати із себе.

Хочеться сподіватися, що після закінчення проекту «728» кожна людина, яка стала свідком такої чудової події, відчує життєдайне джерело щирого і простого щастя, синьоокої свободи і душевного злету. Відчує себе частинкою того прекрасного, що об`єднало нас того святкового вечора, повірить у диво, відпустить свої почуття на поклик світлого і доброго, на поклик вічної і душевної Пісні. І тоді весь навколишній світ, який ще з ранку здавався сірооким і невиразним, раптом стане казковим, чарівним і лагідним.. Душа посміхнеться, як мала безтурботна дитина, і саме тоді можна буде відчути за спиною тихе шурхотіння крил. Так-так, саме крил, які доводилось відчувати у своїх дитячих снах, коли ми могли так легко і просто літати у своїх мріях над безкрайнім світом…

І тільки тоді, коли ось такі прекрасні і дивовижні зміни відбудуться у душі кожного з нас, коли в наших серцях звучатиме вічна і добра ПІСНЯ – тільки тоді ми зможемо змінити на краще весь навколишній світ.