24 грудня ц. р. В’ячеслав Чорновіл міг би святкувати разом з нами свій 75-річний ювілей.
Не судилося...
Відокремлювати особистість В’ячеслава Чорновола як ідеолога націонал-демократії і політика нового неординарного мислення серед борців проти тоталітарного режиму та за волю України я почав ще на початку 1989 року, коли прочитав в одному з перших українських самовидань його думки про можливий федеративний устрій України на шляху до незалежності. Саме завдяки В.Чорноволу вперше дізнався, що Чернігівщина – це частина Гетьманщини.
Сьогодні представники антиукраїнських сил намагаються використати авторитет В.Чорновола, щоб підступно освятити ідею федералізації вже існуючої держави Україна, що прямо спрямована на знищення її існування.

Невже В’ячеслав Максимович помилявся?

Насправді, ці думки були висловлені у той час, коли про незалежність України і розвал совєтської комуністичної імперії мріяли тільки великі романтики. Тоді В’ячеслав Чорновіл шукав засоби руйнування наймогутнішої у світі репресивно-тоталітарної системи. І те, що серед цих засобів була також ідея федералізації, не має нічого дивного. Більш того, це підтверджує, що федералізм – це ефективний інструмент руйнації унітарної держави.
Сам В’ячеслав Максимович через короткий час відкинув ідею федералізації України як зброю проти комуністичної імперії. Він був принциповим і непохитним прихильником Соборності України. Більше того, він різко виступав проти надання Кримській області статусу автономної, прозорливо попереджаючи , що це інструмент впливу російського імперіалізму на Україну, загроза її соборності.
У подальшому я, вже як член демократичної депутатської групи «Чернігів» у Чернігівській міській раді, постійно використовував у роботі, напрацьовані на Галичині, і, в першу чергу Львівською обласною радою, яку очолював В.Чорновіл, ідеї та практичні здобутки розвитку місцевого самоврядування.
Після провалу серпневого путчу 1991 року саме за ініціативи В.Чорновола депутатська група «Чернігів» отримала матеріали (які в Чернігові були знищені) про плани керівництва компартії під час путчу. Завдяки цьому вдалося провести досить оперативно і всебічно розслідування подій під час смути в обласному центрі.
Тому приїзд у листопаді 1991 року кандидата в Президенти України В’ячеслава Чорновола депутатською групою «Чернігів» був сприйнятий з піднесенням, бо він розглядався нами як єдиний кандидат від демократичних сил, в першу чергу завдяки його діяльності на рівні місцевого самоврядування.
За дорученням групи «Чернігів» разом з головами міської ради та облвиконкому холодного листопадового вечора 1991 року мав честь офіційно зустріти на Красній площі кандидата в Президенти, голову Львівської обласної ради В’ячеслава Чорновола. У свої неповні 54 роки В.Чорновіл здавався старшим свого віку і занадто втомленим, спілкувався тихо і з якимсь надривом. Після традиційних привітань попросив терміново знайти термос для приготування спеціального гарячого трав’яного настою. Свій термос він загубив десь по дорозі до Чернігова, коли фактично втік після зустрічі з виборцями, які не хотіли його відпускати. Проблему з голосом пояснив болячками, що були отримані під час перебування на засланні. Тож трав’яного настою йому було дуже боляче виступати перед з виборцями. Термос з потрібним настоєм для В.Чорновола довелося діставати мені. Коли, нарешті, я повернувся до переповненого залу, де відбувалася його зустріч з чернігівцями, побачив В.Чорновола на трибуні, з якої він скрипучим, але повним впевненості голосом переконував чернігівців, що Україна мусить бути і буде незалежною і соборною. Тільки після закінчення виступу мені вдалося передати йому термос. Після промови В.Чорновіл, як завжди, продовжив спілкування з виборцями та відповідав на питання. Але мало хто здогадувався, як важко йому давалися такі зустрічі.
Мені здається, що його любили, йому довіряли мільйони українців саме за щирість і відвертість у ставленні до людей, а не тільки за жертовну боротьбу за Україну. Ціною цього була нещадне ставлення до себе.
Шкода, що його жертовна державотворча діяльність, спрямована на безкровне повалення тоталітарного режиму та здобуття незалежності України, сьогодні декому вже здається не дуже радикальною, а тому і не такою ефективною.
Шановні можновладці! Життя В’ячеслава Чорновола, його моральні якості – наочний приклад, яким має бути справжній патріот. Боріться як він, не за посади, звання і ордени, за Україну та її процвітання. Тоді вас згадають нащадки добрим словом, як згадують Чорновола.

Сергій СОЛОМАХА,
секретар координаційної ради Чернігівського міського об’єднання «СІВЕРЯНИ», учасник боротьби за незалежність України та розбудову Української держави

Прес-служба Чернігівської обласної організації Української народної партії