23 жовтня 2014 року делегація Українського інституту національної пам’яті на чолі з Володимиром В’ЯТРОВИЧЕМ, головою Інституту, кандидатом історичних наук, здійснила робочу поїздку у Чернігів. В обласному центрі вона взяла участь у двох науково-практичних конференціях, поспілкувалася з журналістами на прес-конференції і зустрілася з керівництвом області.
Під час відкриття міжрегіональної науково-практичної конференції «Вигнання нацистських окупантів з України: пам’ять та уроки історії для сьогодення», яку проведено в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, Віктор ДОВБНЯ, в.о. ректора Інституту, доктор філософських наук, наголосив, що пошук істини можливий тільки у вільних, фахових і конструктивних дискусіях, переосмислення нашого минулого є запорукою успішного розвитку суспільства і держави. Він нагадав, що це вже третій спільний науковий форум з Українським інститутом національної пам’яті (далі – УІНП).
Кирило Галушко, координатор громадського проекту українських істориків «ЛІКБЕЗ. Історичний фронт», науковий співробітник Інституту історії України НАН України, член ВГО «Наукове гуманітарне товариство», кандидат історичних наук, представив сайт «ЛІКБЕЗ. Історичний фронт». Як представник фахової громадськості істориків координатор підкреслив, що мета проекту – спростування міфів в історії, насамперед радянських і російських: «Ми беремо поширений міф і стисло інформуємо історичні факти, які відомі фахівцям з історії. Читач сам має зробити висновок, наше завдання донести результати наукових досліджень, познайомити з документами, які пересічна людина знайти не може. Це наш внесок у протидії інформаційній війні, що веде проти нас агресор».
На сайті, який вже представлено російською та українськими мовами є відповіді-спростування на понад 100 міфів, в окремі дні його відвідують до 20 тисяч читачів. Планується представлення сайту й іншими мовами. Учасниками проекту стали історики з академічних установ і університетів. Підтримали проект, який дослідники роблять безоплатно у вільний від роботи час, УІНП та Інформаційно-аналітичний центр Ради національної безпеки і оборони України.
У доповіді «Друга світова війна у сучасній державній політиці національної пам’яті» голова Українського інституту національної пам’яті наголосив, що на Другу світову війну та всю українську історію ми маємо дивитися українськими очима, національну пам’ять про своє минуле маємо самі формувати та розвивати. Необхідно звільнитися від радянсько-російських та інших імперських міфів, які є знаряддям обґрунтування панування чужинців в Україні.
Одним із важливих результатом такої роботи за неповні 7 місяців стало формування української державної політики національної пам’яті щодо Другої світової війни. Український народ взяв участь саме в Другій світовій війні з 1939 року, а не з 1941 року, термін «Великої Вітчизняної війни» Сталіним вигадано для приховування власної загарбницької політики та союзу з нацистською Німеччиною у 1939–1941 роках. Треба пам’ятати про те, що мільйони українців та представників всіх народів СРСР разом із державами – членами антигітлерівської коаліції врятували світ від коричневої чуми. І це було зроблено всупереч бездарної, антинародної політики комуністичної тоталітарної держави на чолі зі Сталіним.
В. В’ятрович наголосив, що внесок України у розгром нацистської Німеччини та її союзників важко переоцінити. Тільки в лавах Червоної армії воювало до 7 млн. українців, тобто 23% особового складу Збройних сил СРСР, що більше, ніж військо Великої Британії, яка мобілізувала близька 6 мільйонів своїх громадян. Захистили світ від нацистських окупантів українці також в лавах УПА (до 100 тис. осіб), польській, американській, канадській арміях, антинацистських рухах країн Європи.
Особливу увагу було приділено оцінці події, яка відзначається відповідно указу Президента України з 2009 року – 28 жовтня. Керівник УІНП повідомив результати фахового аналізу: у 1944 році відбулося вигнання нацистських окупантів з України, ані визволення, ані свободи і незалежності не сталося. Замість нацистського режиму в Україну повернувся комуністичний тоталітарний режим із репресіями, депортаціями, русифікацією та радянізацією, наступним штучним голодом 1946–1947 років. Годі вже говорити, що документально відомо: повне вигнання нацистів з України сталося тільки 25 листопада 1944 року.
Отже, Україна виборола свободу, визволилася тільки 24 серпня 1991 року і стала незалежної, демократичною державою, господарем своєї долі.
Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник УІНП, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних сил України, в доповіді «Вигнання нацистських окупантів з України (1943–1944 роки): головні підсумки» та Олександр Штоквиш, науковий співробітник УІНП, кандидат філософських наук, у доповіді «Визволення 1944». Ігри з пам’яттю в контексті російсько-української війни 2014 р.» ґрунтовно проаналізували перебіг та результати вигнання нацистських окупантів з України, показали використання терміну «визволення» як один із термінів – інструментів російсько-радянської імперської політики поневолення України, а під час сучасної російської агресії – спроби повернення її колоніального минулого. Разом із головою УІНП вони наголосили – національна пам’ять є питанням національної безпеки держави Україна.
Сергій Бутко, представник УІНП у Чернігівській області, науковий співробітник, у науковому повідомленні «Злочини проти цивільного населення в Україні нацистських окупантів в 1941–1944 рр. і російських агресорів у 2014 р.: порівняльний аналіз» заявив, що розслідування, дослідження, вшанування пам’яті жертв злочинів нацистського та російського агресорів проти цивільного населення України у державній політиці має стати важливою засадою створення нетерпимості та безумовного засудження можливості їхнього здійснення в майбутньому потенційними організаторами і виконавцями. Наступні покоління слід виховувати у непримиренності до злочинів проти людяності, органічного відторгнення будь-якої злочинної ідеології та політики, у першу чергу комунізму, нацизму, фашизму, різновидів сучасної російської імперської ідеології («Русский мир» тощо).
Чернігівські дослідники виступили з доповідями і повідомленнями про Корюківську трагедію 1943 року, остарбайтерів, долю громад окремих населених пунктів області в роки Другої світової війни, радянський партизанський та український національно-визвольний рухи в Україні та на Чернігівщині, аналізували пресу в області під час війни, викривали міфотворчість комуністичного тоталітарного режиму тощо.
Організатори конференції: УІНП, Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, Інститут історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.
Володимир В’ятрович і Кирило Галушко також виступили на науково-практичній конференції «Чернігівці у вирішальних битвах за визволення України (до 70-річчя визволення України)», яку провів Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського у своєму відділу – військово-історичному музеї, про Другу світову війну у сучасній державній політиці національної пам’яті та представили громадський проект українських істориків «ЛІКБЕЗ. Історичний фронт». Керівники УІНП і музею відмітили вже шестирічну успішну співпрацю їхніх установ.
На питання Сергія Лаєвського, директора обласного історичного музею, про оцінку в національній пам’яті сучасної Польщі смертельних ворогів прорадянської Армії Людової та антикомуністичної Армії Крайової у часи Другої світової війни, відповідь голови УІНП була така: це корисний приклад для України. Сучасна польська держава гідно відзначає заслуги Армії Людової в боротьбі проти нацистських окупантів і заслуги Армії Крайової у боротьбі за свободу і незалежність Польщі. Держава зберегла пільги для ветеранів Армії Людової, а також окремим законом встановила пільги для ветеранів Армії Крайової.
На засіданні прес-клубу «Ділове слово» в Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації Володимир В’ятрович і Кирило Галушко розповіли журналістам, як протистояти російській пропаганді та про нові завдання, які стоять перед Українським інститутом національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади, відповіли на їхні питання. Голова УІНП наголосив, що війна, яка зараз триває на сході країни, – це не конфлікт між українськомовним чи російськомовним населенням, це конфлікт між тими, хто хочете жити в незалежній Україні та тими, хто досі живе радянським минулим.
Робоча поїздка делегації УІНП завершилася зустріччю з керівництвом Чернігівської області. Керівник УІНП Володимир В’ятрович, в.о. голови Чернігівської облдержадміністрації Сергій Журман, голова Чернігівської обласної ради відмітили успішну шестирічну співпрацю у сфері державної політики національної пам’яті. Це стало можливим не тільки завдяки розумінню місцевою владою важливості цього напряму державної політики, а також завдяки існування посади представника УІНП в області, що дало реальні важелі для реалізації спільних проектів, оперативної комунікації та рішень, важливих всій країні. Учасники зустрічі обговорили перспективи і плани подальшої співпраці. Так, вони визначили подальшу спільну роботу щодо таких національних символів на Чернігівщині: Герої Крут, Батурин і Корюківська трагедія.

Український інститут національної пам’яті