Унікальну відзнаку отримала громада Сіверського краю — диплом переможця обласного конкурсу «Благодійник року-2014» імені меценатів Тарновських. Так організатори відзначили усіх, хто так чи інакше долучався і долучається до підтримки країни у нелегкий час. Зокрема, допомагає Українській армії, членам родин загиблих та поранених, вимушеним переселенцям.
12 грудня, напередодні Дня благодійництва, у Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана, заслужені нагороди у конкурсі «Благодійник року-2014» імені меценатів Тарновських, отримали усі заявлені 69 меценатів. Адже в справі, де йдеться про доброту душі людської обирати надзвичайно важко, та чи потрібно взагалі... Центральними особами цьогорічної церемонії, звичайно ж, були волонтери.

Конкурс проходить уже всьоме. За цей час було виокремлено близько 300 претендентів у семи номінаціях:
«Благодійник року — всеукраїнська бізнес-структура»;
«Благодійник року — регіональна бізнес-структура»;
«Благодійник року — неприбуткова організація»;
«Благодійник року — приватна особа»;
«Благодійник року — благодійник-початківець»;
«Благодійник року — представник малого бізнесу»;
«Благодійник року — кращий волонтер».

З іменами переможців можна ознайомитися на офіційному веб-сайті обласної державної адміністрації. Та варто зауважити, що благодійників значно більше, але далеко не всі вважають за необхідне про це розповідати. Тому кожен, хто хоч якось брав участь у підтримці нашої армії та переселенців, заслуговує на відзнаку. І від нині вона є.
— Ця символічна нагорода є свідченням нашої єдності з усім українським народом. Жителі Чернігівщини своєю участю у благодійних акціях, своєю небайдужістю, чуйністю та добротою довели — українці спроможні об'єднатися навколо біди, щоб спільно її здолати. Тисячі чернігівців робили й роблять свій внесок у загальну справу захисту Вітчизни. І кожна краплина цієї доброти стала частиною великої і шляхетної справи, - констатував Сергій Журман, передаючи Подяку до Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського на вічне зберігання.
Тож, якщо ти активно береш участь у благодійництві, можеш сміливо вести своїх друзів в історичний музей і демонструвати власну нагороду. Адже допомагати — це круто!

Із перших вуст...
Віктор Лазар, депутат обласної ради: Українці народжені для взаємодопомоги. Приємно те, що люди, на яких не сподівався, протягують руку помочі. Я з гордістю кажу – я українець.

Катерина Дорохіна, волонтер: Грошима я допомагала ще з грудня 2013 року. Та коли мій друг пішов добровольцем на війну, зрозуміла, що моєї власної фінансової підтримки замало. Отак розпочався пошук коштів та волонтерська діяльність як така.

Ігор Корнієнко, волонтер: Для мене волонтерство стало справою честі. Адже витягнути нашого «айдарівця» з полону було більше, ніж завдання.

Оксана Рубан, представник малого бізнесу: Я, як жінка, маю робити все, щоб діти росли під мирним небом.

Людмила Онищенко, мати звільненого з полону «айдарівця»: Коли біда прийшла у мій дім, я не залишилася з нею наодинці. Щохвилинно я відчувала підтримку волонтерів. Завдяки цим святим людям мій син зараз вдома, а я знайшла в собі сили його діждатися.

Джерело: Час чернігівський