20 жовтня 1672 року в селі Косута (Білорусь) народився Пилип Степанович Орлик, гетьман України у вигнанні, автор «Пактів і Конституції прав і вольностей Запорізького війська».

Він був гетьманом 32 роки, більше, ніж будь-хто інший. Опинившись в еміграції після Полтавської баталії, до останнього боровся за повернення в Україну. Однак доля розпорядилася інакше.

Народився в сім’ї литовської шляхти чеського походження. Закінчив Києво-Могилянську академію, знав 14 мов. Генеральний писар і вірний соратник гетьмана Івана Мазепи.

Після смерті останнього, обраний гетьманом 5 квітня 1710-го. Тоді ж була прийнята так звана «Конституція Пилипа Орлика», яка своїм змістом і демократичністю випереджала тогочасні європейські суспільно-політичні концепції.

Всі сили присвятив визволенню України. Шведський король Карл ХІІ зобов’язувався вести війну до повного визволення України від московського панування. Свою допомогу у цій боротьбі обіцяли Османська імперія та Кримське ханство. Вже 8 листопада 1710-го османи оголосили війну Московії. Військо Пилипа Орлика дійшло до Білої Церкви. Однак невдалий штурм і втеча татарських загонів звели нанівець всі успіхи. Османська імперія задовольнилася Прутським миром (1712), а Швеція програла Північну війну (1721).

У подальшому Пилип Орлик наполегливо шукав підтримки європейських країн у справі відновлення української державності, планував кроки, спрямовані на створення антиросійської коаліції та звільнення України від московського ярма. Завдяки йому, українське питання стало часткою загальноєвропейської політики першої половини ХVІІІ ст.

Московія розгорнула справжнє полювання на гетьмана та його соратників. У 1719-му були захоплені Андрій Войнаровський та Григорій Герцик, у Вроцлаві ледь не полонили і самого Орлика. В 1721-му у Всеславі робилася спроба захопити його сім’ю.

Пилип Орлик – останній гетьман, який відкрито домагався створення Української держави.

Помер 24 травня 1742-го в Яссах (Румунія).