З 1 січня у Європейському Союзі починає головувати Ірландія. Це буде перше президенство країни, що перебуває під фінансовою опікою міжнародних донорів. Від того часу, як у співдружності створили посаду постійного президента Європейської ради, піврічні головування окремих держав-членів стали чимось другорядним. Однак ірландці до своєї місії ставляться із особливою серйозністю.
Інформує Радіо Свобода
Ірландія розпочинає головування у Раді Євросоюзу і цим започатковує президентство наступної трійки держав. За нею до європейського керма приступить Литва, а далі – Греція.
Тим часом, ірландський прем’єр-міністр Енда Кенні каже, що обрав девізом свого піврічного головування три простих, але важливих слова: «стабільність, зростання та зайнятість».
Однак програма роботи ірландців не містить нічого нового: мова йде про порятунок співдружності країн, яку поглинула криза, економічне зростання припинилося, а рівень безробіття б’є рекорди. Щоб поправити цю загрозливу ситуацію, Ірландія пропонує популяризувати цифрову економіку, розвивати малий бізнес, зміцнити комерційні зв’язки зі США та сформувати банківський союз.
Міністр закордонних справ цієї країни Імон Ґілмор зауважує, що його держава домагатиметься прямої, тобто, без додаткових дозволів із європейських столиць, рекапіталізації банків зі спеціального фонду порятунку, або як його ще називають «стабілізаційного механізму».

«Ми дійшли згоди у тому, що треба розірвати зв’язок між банками та суверенними державами. Нам вдалося зробити важливий крок до встановлення єдиного механізму нагляду (за банками). Ірландське головування скористається нагодою для побудови банківського союзу. Це буде початком наступної фази – дозволу прямої рекапіталізації банків із Європейського стабілізаційного механізму», – заявив він.

«Дива чекати не слід»
Щодо сподівань оживити європейську економіку, встановивши зону вільної торгівлі зі США, то економіст із Льовенського університету, професор Поль де Ґров не має особливого оптимізму.
«Дива чекати не слід, адже велика частина торговельних потоків між США та ЄС уже давно була лібералізована. Залишається зробити останній рух у бік повної свободи торгівлі», – вважає він.
На зовнішньополітичній арені від Ірландії теж особливих зрушень чекати не варто: згідно з положеннями Лісабонської угоди, цією сферою у ЄС займається Європейська служба зовнішніх дій на чолі із Катрін Аштон. До того ж, українсько-європейські питання не значаться у пріоритетах ірландського головування. Найзначніша подія – саміт «Східного партнерства» – заплановані аж на осінь, тобто у розпал президентства Литви.

Над Ірландією тяжіє ризик рецесії
До початку 2000-х років Ірландія переживала справжній економічний бум, за що її називали «кельтським тигром». Від 2010-го року ця країна перебуває на донорській допомозі з боку Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. За кредит розміром 85 мільярдів євро ірландці змушені вживати крайні заходи для відновлення експорту й конкурентності на ринку.
Щоправда, ірландська фіскальна система залишається привабливою для іноземних компаній через низькі податки. З огляду на те, що у Євросоюзі наразі йде боротьба із так званими «податковими гаванями», і ця ситуація може згодом змінитися.
«Коли йде мова про одну невелику країну, то (вигідне оподаткування) може принести їй значні результати. Але, якщо це зробить і решта країн, то ефект конкурентоздатності Ірландії розпочне зникати і залишиться тільки зменшення купівельної спроможності громадян», – каже професор Поль де Ґров.
Тож ризик рецесії все ще тяжіє над Ірландією. Попри незначний ріст економіки, споживання всередині країни щороку скорочується. Водночас, від початку кризи серед ірландців стрімко зростає безробіття, яке сьогодні стосується аж п’ятнадцяти відсотків населення цієї острівної держави єврозони.

Віталій Єреміца