Національним символом пам’яті жертв політичних репресій в Україні став Національний меморіальний заповідник «Биківнянські могили» під Києвом, на Чернігівщині – пам’ятний знак на території Халявинської сільської ради Чернігівського району, де у 1937–1938 роках в ліс звозили для таємного поховання розстріляних у підвалах управління НКВС та в’язниці в обласному центрі.
18 травня 2013 року саме біля цього пам’ятного знаку проведено жалобний захід зі вшанування пам’яті жертв політичних репресій. Офіційну делегацію очолили голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко, голова Чернігівської обласної ради Анатолій Мельник, Чернігівський міський голова Олександр Соколов, голова Чернігівської райдержадміністрації Микола Ганжа, голова Чернігівської районної ради Михайло Литвин. У заході взяли участь представники органів влади, Українського інституту національної пам’яті, громадськості, ліцеїсти Чернігівського ліцею з посиленою фізичною підготовкою, учнівська та студентська молодь Чернігова, журналісти.
Під час жалобної церемонії учасникам нагадали, що народним символом масових політичних репресій 20–50–х років XX століття став «Великий терор» 1937–1938 років. У Радянському Союзі тоді було репресовано 1,7 млн. людей, з них розстріляно понад 700 тис. В Україні втрати від вакханалії репресій постраждало 293120 осіб.
«Великий терор» – це гігантський масштаб репресій, що охопили всі регіони й усі без винятку верстви населення, від вищого керівництва країни до безмежно далеких від політики селян і робітників.
У Чернігівській області в 1937 року було репресовано понад 9500 осіб, з них тільки за неповне друге півріччя розстріляно 1700 людей. Виконання цих злочинних дій було покладено на міжрайонні оперативні групи НКВС, штаби яких були у Чернігові, Ніжині, Прилуках, Городні, Конотопі, Глухові, Ромнах. Кількість заарештованих регулювалася на виконання лімітів, які спускав на Чернігівщину «центр». Ці ліміти тільки в другій половині 1937 року збільшувалися 6 разів, у 1938 році – 2 рази. Наявність чи відсутність провини захоплених людей карателів не цікавила, зізнання у «злочинах» вибивалися тортурами. Рішення про розстріли та ув’язнення здійснював позасудовий орган, так звана трійка у складі першого секретаря обкому КП(б)У, начальника УНКВС області та прокурора.
Сталінський терор мав превентивний характер: знищувалися або ізолювалися від суспільства ті, хто міг би чинити опір – інтелігенція, селяни, робітники, військові, службовці, співробітники НКВС, дружини «зрадників батьківщини»(у 1937 році в області репресували 189 таких дружин) та їхні діти.
Офіційна делегація та учасники заходу поклали квіти до пам’ятного знаку жертвам політичних репресій, вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.
Заупокійну літію відправив секретар Чернігівської єпархії Української православної церкви Київського патріархату отець Роман Кіник.
Учасники жалобного заходу засвітили лампадки й свічки та встановили їх біля пам’ятного знаку.

Боже великий, всевладний,
Яви нам свою могуть,
Дай розпізнати правду, –
Праведників не забудь.
Дивляться в твої очі
Мільйони скатованих душ.
Пригорни їх, посели на спочинок,
Та їхнього сну не наруш!
Заступи нас і нашу державу
Од кривавих, лютих негод.
Всі ми – сущі, усопші, прийдешні –
Твій пшеничний, безсмертний народ!

Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті