30 квітня 2015 року сумна і несподівана звістка облетіла всю Україну — вранці цього дня із життя пішов Володимир Володимирович Кривошея, доктор історичних наук, професор, перший заступник директора Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».
Народився 9 червня 1958 р. у селищі Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області. Закінчив Дніпропетровський державний університет, Вищу партійну школу при ЦК КПУ, аспірантуру Київського інституту політології і соціального управління.
Трудовий шлях розпочав вчителем історії і суспільствознавства СШ № 11 м. Новомосковська Дніпропетровської області. Працював старшим викладачем Київського інституту політології і соціального управління, старшим, провідним науковим співробітником, головним науковим співробітником Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса Національної академії наук України. За сумісництвом — завідувачем кафедри всесвітньої історії Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини, професором кафедри українознавства Запорізького національного технічного університету. Доктор історичних наук.
З 2010 р. — до кінця березня 2014 р. був першим заступником голови, а потім заступником директора Українського інституту національної пам’яті. Навесні 2014 р. — першим заступником директора Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».
Володимир Кривошея — відомий авторитетний історик національного та міжнародного рівня, невтомний дослідник генеалогії української козацької старшини.
Тема генеалогії козаччини довгий час замовчувалася в Україні з ідеологічних та політичних причин. Перші, хто почав її розробляти — українська діаспора, яка мала доступ до багатьох архівів і свято зберігала історію своєї батьківщини.
У буремні 90-ті роки XX ст., після набуття Україною незалежності, молодий історик-романтик Володимир Кривошея вперше зацікавився цим невивченим пластом козаччини. Архіви, старовинні рукописи, лупа — все це стало невід’ємною часткою життя завзятого вченого. Спочатку видавав невеликі брошури зі списками козацької спільноти. Потім — історію козацьких полків.
Він — автор і співавтор понад 200 наукових праць, у тому числі 34 монографій.
Серед останніх ґрунтовних наукових праць назвемо «Козацька еліта Гетьманщини» у 2008 р., «Неурядова старшина Гетьманщини» (співавтори І.І. Кривошея та О.В. Кривошея) у 2009 р. і унікальне видання «Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія» у 2010 р.; «Козацька старшина Гетьманщини» у 2011 р.; двотомники «Українське козацтво в національній пам’яті. Чернігівський полк» у 2012 р. і «Українське козацтво в національній пам’яті. Полтавський полк» у 2014 р.
Володимир Володимирович був талановитим науковцем і організатором наукової діяльності, науковим керівником та добрим наставником цілої плеяди успішних українських істориків, активним громадським діячем.
Член двох спеціалізованих рад із захисту дисертацій з історичних і політологічних спеціальностей — при Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України і Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, у редколегіях багатьох історичних видань.
Його репутація гідної, чесної і патріотичної особистості та відомого вченого визнана за життя: дійсний член Української академії наук, Міжнародної академії козацтва і генерал-лейтенант козацтва, Заслужений діяч науки і техніки України (2012).
Володимир Кривошея добре відомий і шанований на Чернігівщині. Його пов’язувала дружба та плідна багаторічна співпраця з багатьма представниками інтелектуальної та духовної еліти Чернігово-Сіверського краю.
У цей скорботний час висловлюємо щире, глибоке співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Володимира Володимировича Кривошею назавжди збережеться в наших серцях.

Творчий колектив веб-порталу «Європейська Україна».