У той час, як нам ще із часів Майдану весь час бракує розуміння з боку західних сусідів, і ми кепкуємо над "глибокою занепокоєністю" західних політичних лідерів, світові медіа дозволяють собі формулювання, які ментально відносять нас у часи холодної війни.
Разом зі зростанням згадок Адольфа Гітлера в контексті російського лідера, досить популярно асоціювати Путіна із царем з іронічним відтінком:

Путін, цар шоу, повторює історію в Криму (The Australian)
Цар Путін посилає війська, щоб заснувати нову імперію (Sunday Times)
Цар, який змусив російського ведмедя знову загарчати (The Times)
Жадібний цар – погана передумова для демократії (The Sunday Independent)
Царське безумство Путіна (International New York Times)
Крім того, Путіна також називали нафтовим царем (Reuters) та царем російського телебачення (Guardian).
За перші декілька місяців 2014 року іронічна згадка про царя-Путіна зустрічається близько тисячі разів, досягаючи піку в березні 2014 року, коли відбулась анексія Криму.



Загалом, анексований Росією півострів можна сміливо назвати останньою краплею в чаші несприйняття західними медіа російської міжнародної політики.

Якщо внутрішні процеси під час українських протестів узимку 2013-2014 справді часто лишались поза розумінням суспільства в європейських країнах і, відповідно, матеріали в ЗМІ теж були неоднозначними – то анексія Криму Росією розставила крапки над "ї".

Отже, з березня 2014 року світові медіа більш реалістично та з явно меншою обережністю підходять до подання особистості російського лідера в новинах.

Наприклад, кількість згадок Путіна як нового Сталіна в 2014 році зросла в чотири рази, якщо порівнювати з 2013-м. Повернення до особистості Сталіна, який досі лишається уособленням радянського терору, яскраво свідчить про новий образ Росії, на чолі якої стоїть новий Сталін (The Daily Telegraph) або Путін у Сталінському піджаку (The Moscow Times).
Ворожий фронт вдало окреслило британське видання Daily Echo, опублікувавши листа читача, який через кому перерахував найзліших диктаторів світу: Путіна, Гітлера, Сталіна та "великого лідера Північної Кореї". Останній, до речі, цього року обіцяв приїхати до Москви святкувати День перемоги над номером другим у списку.

При цьому Росія як країна, чи то як явище, часто описується через порівняння з ведмедем. Це давно відома метафора – але, знову ж таки, березень 2014 року повернув її на шпальти світових ЗМІ.



Серед заголовків, де фігурує Росія в ролі ведмедя, згадується "Київ у смертельних обіймах із російським ведмедем" (The Australian), Україна "спіймана в лещата російського ведмедя" (Sunday Age), західні лідери, які "намагаються приручити російського ведмедя" (The Star) або просто той факт, що "російський ведмідь завжди голодний" (Dominion Post).
Окремої уваги варте досить популярне у світових ЗМІ прізвисько "bully", яким називають Путіна. Англійське слово "bully" означає хулігана, який залякуванням і силою ображає слабших. Наприклад, відбирає кишенькові гроші в першокласників. Мабуть, найближчі до українських реалій еквіваленти – це гопник, причепа, громило.



Так, Путін – гопник, але хіба ми самі не винні за моральне лицемірство щодо Криму? (Daily Mail)
Путін-гопник не матиме все як схоче (The Daily Telegraph)
Путін – громило рівня шкільного двору (U-Wire)
ЄС та США мають повалити хлопчика-гопника Путіна лицем униз (The Independent)
Путін завжди був у ролі гопника на ігровому майданчику (NPR)
При цьому поведінку Путіна-громили описують теж відповідним чином:
Володимир Путін поклав око на Фінляндію (Deccan Chronicle)
Наступний наскок Влада (Irish Daily Mail)
Путін штовхає Україну в прірву війни (The Sunday Times)

Якщо всього декілька років тому, коли весь світ "давав Росії шанс стати на демократичний шлях", важко було уявити прямі порівняння Путіна з Гітлером та описи Росії як незграбного, завжди голодного ведмедя – протягом останнього року такі метафори стають нормою у світових ЗМІ. Причому у світлі останніх подій градус зростає.

Тому, щоб розуміти настрої у світі щодо Росії, можна не тільки критикувати часто недостатньо різкі заяви політичних лідерів – а й варто звернути увагу на те, що бачать пересічні громадяни у своїх стрічках новин щодня за ранковою кавою.

Євгенія Кузнєцова, УП

До теми: Порівняння Путіна з Гітлером у західних ЗМІ