Сподвижник та співавтор конституції Пилипа Орлика Кость Гордієнко
1733, 15 травня – помер Кость Гордієнко, кошовий отаман Запорозької Січі, сподвижник та співавтор конституції Пилипа Орлика.
Вірогідно, походив із Полтавщини. Навчався в Києво-Могилянському колегіумі. Вступив до Війська Запорозького низового як козак Платнирівського куреня.
12 разів обирався кошовим отаманом Запорозької Січі (більше лише Іван Сірко – 15). Відкрито виступав проти московського гніту, відстоював права і вольності козаків перед російським царем Петром І. Коли останній у 1702-му наказав спорудити поблизу Січі фортецю для розміщення російського гарнізону, написав цареві рішучого листа: «Військо Запорозьке наказу про збудування міста в Кам’яному Затоні слухати не буде, ламати камінь на будівлю того міста на землях Запорожжя не дозволить, а як хто прибуде з московськими людьми те місто будувати, то запорожці будуть оружно на них бити».
При цьому вважав, що Україна сама здатна вибороти незалежність і не підтримував орієнтацію на Польшу, Туреччину чи Кримське ханство.
Попри особисту неприязнь до Івана Мазепи за промосковську політику, в 1709-му підтримав гетьмана і перейшов на його бік разом із 8000 запорожців під час угоди зі шведським королем Карлом ХІІ у розпал Північної війни.
У листі до гетьмана Кость Гордієнко так писав про «ворожість і злість московську»: «Та злість здавна на Вітчизну, матір нашу, аби захопити її у владу й володіння, хитро задумує, а захопивши, в містах українських людей своїх посадити бажає, а нашим людям українським незносні й нестерпні здирства й грабунки завдавши, у Московщину на вічне тяжке й невільне мордерство намагається загнати».
Після смерті Івана Мазепи, разом із його наступником Пилипом Орликом брав участь у складанні «Конституції» (1710), поході на Правобережну Україну (1711).
Після руйнування російськими військами Кам’янської Січі, у 1711-му разом із запорожцями перебазувався на територію Кримського ханства, де козаки заснували Олешківську Січ. Незмінно залишався кошовим отаманом до 1728-го.
Пізніше відійшов від політичної діяльності, але всіляко утримував запорожців від повернення під владу російського царя. Це сталося вже після його смерті.
Похований на території Кам’янської Січі (нинішнє село Республіканець на Херсонщині).
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
Вірогідно, походив із Полтавщини. Навчався в Києво-Могилянському колегіумі. Вступив до Війська Запорозького низового як козак Платнирівського куреня.
12 разів обирався кошовим отаманом Запорозької Січі (більше лише Іван Сірко – 15). Відкрито виступав проти московського гніту, відстоював права і вольності козаків перед російським царем Петром І. Коли останній у 1702-му наказав спорудити поблизу Січі фортецю для розміщення російського гарнізону, написав цареві рішучого листа: «Військо Запорозьке наказу про збудування міста в Кам’яному Затоні слухати не буде, ламати камінь на будівлю того міста на землях Запорожжя не дозволить, а як хто прибуде з московськими людьми те місто будувати, то запорожці будуть оружно на них бити».
При цьому вважав, що Україна сама здатна вибороти незалежність і не підтримував орієнтацію на Польшу, Туреччину чи Кримське ханство.
Попри особисту неприязнь до Івана Мазепи за промосковську політику, в 1709-му підтримав гетьмана і перейшов на його бік разом із 8000 запорожців під час угоди зі шведським королем Карлом ХІІ у розпал Північної війни.
У листі до гетьмана Кость Гордієнко так писав про «ворожість і злість московську»: «Та злість здавна на Вітчизну, матір нашу, аби захопити її у владу й володіння, хитро задумує, а захопивши, в містах українських людей своїх посадити бажає, а нашим людям українським незносні й нестерпні здирства й грабунки завдавши, у Московщину на вічне тяжке й невільне мордерство намагається загнати».
Після смерті Івана Мазепи, разом із його наступником Пилипом Орликом брав участь у складанні «Конституції» (1710), поході на Правобережну Україну (1711).
Після руйнування російськими військами Кам’янської Січі, у 1711-му разом із запорожцями перебазувався на територію Кримського ханства, де козаки заснували Олешківську Січ. Незмінно залишався кошовим отаманом до 1728-го.
Пізніше відійшов від політичної діяльності, але всіляко утримував запорожців від повернення під владу російського царя. Це сталося вже після його смерті.
Похований на території Кам’янської Січі (нинішнє село Республіканець на Херсонщині).
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
Теґі:
