Прочитавши слово «малина», всі уявили собі ароматну червону ягоду (хоча насправді це не ягода, а сукупність малих плодиків-кістянок, які щільно прилягають один до одного) та ще її здатність рятувати від нездужання під час застуди. Так, в арсеналі протизастудних засобів у народній медицині малина та гірчичники посідають перше місце.
Однак властивості малини як лікувального засобу багато ширші, бо вміст біологічно активних речовин зумовлює різнобічний вплив на організм. Це цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза), органічні кислоти, пектини, вітаміни С, В2, D, Е, К, РР, каротин, слизисті та дубильні речовини, багата низка мікро- та макроелементів (калій, марганець, мідь, фосфор, цинк, хром, кобальт). І чим вирізняються ягоди малини — то це значним вмістом заліза, цинку, фолієвої та нікотинової кислот і клітковини.
Усі частини рослини (корені, листя, цвіт, плоди) лікувальні. Отож, плоди. Їх збирають в пору повної стиглості в суху погоду, очищають від квітколожа, прив'ялюють на сонці, а досушують у сушарках за температури 35—40°С. Рекомендують як дієтичний продукт для ослаблених хворих, для дітей, для хворих у разі гіпо- та авітамінозу.
Як уже згадувалося, малину як дуже ефективний потогінний та жарознижувальний засіб застосовують здавна — завдяки наявності антибіотиків та саліцилової кислоти. Якщо порівняти, який доцільніший протизастудний засіб — хімічні препарати чи малина, то здоровий глузд має підказати: малина. Адже і вітамін С, і Р-активні речовини, і фолієва кислота, крім зазначених вище складників, допомагають боротися із недугою.
Тому у разі застуди, високої температури тіла, головного болю потрібно 2 ст. л. сухих ягід малини залити склянкою окропу, настояти впродовж 15—20 хв, перецідити. Пити гарячим по 1—2 склянки і обов'язково на ніч, додавши 1 ст. л. меду. Для досягнення відхаркувального ефекту такий настій п'ють по 0,5 склянки 3—4 рази на день.
У разі нежитю до приймання настою ягід малини (або суниці) додають парові інгаляції: у плоску миску налити трохи киплячого відвару ягід і вдихати випари, накрившись махровим рушником. Відвар пити після їди по 1 склянці 2—3 рази на день. Інгаляції робити з такою ж частотою, на ніч — обов'язково.
Звісно, найліпшого результату можна досягти, якщо користуватися плодами лісової малини, однак народна медицина рекомендує як протизастудний засіб і малину садову, навіть продукти її переробки — варення, желе, сік тощо.
Із перестиглих ягід накладають маски на обличчя, у разі підвищеної чутливості додають трішки свіжої сметани чи сиру. Маска чудово тонізує і живить шкіру.
Ягоди малини справляють сечогінну дію: 30 г сухих ягід залити склянкою окропу, настояти впродовж 20 хв, перецідити, пити по 0,5 склянки 3—4 рази на день.
Завдяки наявності в плодах жирних кислот та бетаситостерину, свіжі, свіжозаморожені та сухі плоди корисні як протисклеротичний профілактичний та лікувальний засіб. Хворим на склероз рекомендують щодня пити по 1 склянці малинового соку. Цю ж рекомендацію слід виконати в разі болю в животі. Корисно споживати свіжі ягоди чи пити сік за кишкових чи шлункових кровотеч.
Для хворих на коліт готують такий настій: 4 ч. л. ягід (або листя) залити 2 склянками окропу, настояти впродовж 30 хв. Пити по 0,5 склянки 4 рази на день до їди.

Кір: залити 2 ст. л. плодів склянкою окропу, накрити, утеплити, настояти впродовж 1 години. Пити як чай кілька разів на день.
У народі вважають, що малина підвищує тонус, знімає симптоми алкогольного отруєння. Рецепт лікування простий — випити 1 склянку малинового соку.
Листя (його, як і цвіт, заготовляють у період цвітіння — приблизно травень-червень, листя найліпше відшморгнути з однорічного пагона і висушити під наметом на вільному повітрі, розстеливши тонким шаром на папері чи полотнині) так само багате біологічно активними складниками, тому його рекомендують як в'язкий засіб у разі поносу, протизапальний — у разі катару шлунка та кишечнику, потогінний — хвороби дихальних шляхів, кровоспинний — у разі шлункових крововиливів, геморою, надмірних місячних, кровоочисний — у разі шкірних висипань, вугрів, бешихи тощо.
Наприклад, щоб позбутися ангіни, 2 ст. л. сухого чи свіжого листя слід подрібнити, залити 2 склянками окропу, настояти впродовж 2 годин, перецідити. Випити гарячим. Цим же настоєм полощуть горло під час ангіни та ротову порожнину в разі запалення ясен.

Ларингіт: 20 г листя і пагонів малини залити склянкою окропу і настояти впродовж 1 години, перецідити. Випити на ніч, лягти в постіль, щоб уникнути протягів. Можна використовувати як полоскання.

Дитяча екзема: 2—3 ст. л. листя малини залити 2 склянками окропу, настояти впродовж години, робити компреси з цього настою.

Катар шлунка, надмірні місячні: 1 ст. л. суміші (листя малини і лісових суниць, трава деревію та перстачу гусячого, кора дуба — порівну) залити склянкою холодної перевареної води, через 4—9 годин кип'ятити впродовж 5 хв, відразу процідити, охолодити. Пити по 1 склянці на день.

Вугри, веснянки: зі свіжого листя видушити сік, змішати 1 частину соку з 4 частинами вазеліну. Веснянки можна змащувати самим соком.

Відвар квіток готують так: 20 г залити 200 мл окропу, варити 5 хв на слабкому вогні, охолодити, перецідити. Пити по 2 ст. л. 4 рази на день у разі неврозу, неврастенії, лихоманки, геморою, гінекологічних хвороб, бешихи, вугрів (за останніх двох хвороб можна робити примочки та пов'язки з цього відвару).
Корені (заготовляють восени, миють, дрібно ріжуть, сушать на вільному повітрі) справляють кровоспинну та протизапальну дію. 2—3 ст. л. залити 1 л води і настояти впродовж 12 годин. Пити по 0,5 склянки двічі на день упродовж місяця. Цей настій дуже помічний у разі гнійного отиту.
Носова, гемороїдальна кровотеча: 1 ст. л. кореня залити 1 склянкою води, кип'ятити на слабкому вогні впродовж 10 хв, настоювати 1 годину. Перед вживанням перецідити. Пити по чверті склянки тричі на день після їжі.

Джерело: "Ваше здоров'я"