Україна – на Великому Шовковому шляху. Сім століть тому давній торговельний маршрут Схід-Захід пролягав через придніпровські степи. Чергове підтвердження цього викопали на Запоріжжі місцеві школярі та студенти. Вони знайшли рештки давнього золотоординського міста – прихистку давніх торговельних караванів.
Дике Поле, як називали запорізькі степи в давнину, виявляється, було зовсім не диким. Принаймні, у 14 столітті тут розквітали міста-сади Золотої Орди із потужними водогонами та красивими будівлями.
Підмурівок давньої мечеті, що була прикрашена барвистою керамікою – лише одна із низки знахідок, виявлених під час розкопок учнями «Нової археологічної школи». Таємниці рідної землі вони досліджують разом із вченими тамтешнього національного університету.
Михайло Єльников, науковець, керівник експедиції «Нова археологічна школа»: Можно говорить, что в данном регионе существовало не два, не три, а до десятка городов Золотой Орды. Эти вот факты, которые мы на сегодняшний день открыли – можно говорить, что никакого Дикого Поля не существовало ни в один из периодов истории Украины.
Вітчизняна наука вже назвала «запорізьке відкриття» цивілізаційним феноменом. Адже поки підручники історії не мали такої інформації про 300-річну татаро-монгольську навалу. Яка, виявляється, не тільки руйнувала, а й будувала міста.
Сергій Звилинський, студент Запорізького національного університету: Місто будувалося дуже строкатим населенням,зігнаним монголо-татарами з різних територій. Тут і православні були, мусульмани, представники різних етноконфесійних приналежностей. Не можна говорить, що це суто було монгольське місто. Зустрічаються речі як мусульманських релігій, так і православних.
Вчені припускають: золотоординські міста на Запоріжжі були своєрідними готелями іноземних купців, що прямували Великим Шовковим шляхом з Криму до Західної Європи. Юні археологи сподіваються знайти тут скарб, та поки тішаться кожному яскравому уламкові давніх кахлів. Ними мусульмани зашифровували на мечетях свої священні тексти.
Ганна Казак, студентка Запорізького національного університету: І для школярів, для студентів це є тією основою, щоби побачити не лише з книжок той час, але й яке воно єсть. Навіть якщо ми такі брудні – дуже складно в таку спеку, – но ми в захваті.
Золотоординське місто не витримало випробування часом та народної навали по дармовий будматеріал. Вчені не сумніваються: розкішні будівлі розібрали по цеглині місцеві селяни – на хати та курники.
Наступного літа пошуковці рушать до нової експедиції руслом місцевої річки Конки. Адже десь тут мають бути й інші степові перлини – багаті золотоординські міста.

Олена ГЕРАЩЕНКО, Артем ДЕЖЕНКОВ
Джерело: СТБ