Всім по 5! Курс долара в Україні тепер встановлюють депутати?
Верховна рада прийняла закон про переведення усіх роздрібних валютних кредитів в гривню за докризовим курсом. Банки чекають від цього збитків на 100 мільярдів гривень. Президент може накласти вето. Про це пише німецьке видання DW.
Пізно ввечері у четвер, 2 липня парламент без обговорення прийняв в третьому читанні і в цілому законопроект 1558-1, яким зобов`язав банки перевести усі роздрібні валютні кредити в гривню по курсу, який діяв на момент підписання кредитних договорів. Це означає, що реструктуризація повинна проводитися за курсом 4,95-5 гривень за долар, який діяв у 2006-2008 роках, коли було видано більшість валютних позик.
За цей законопроект, ініційований депутатами від "Народного фронту", віддали свої голоси 229 народних депутатів.
За даними Незалежної асоціації банків України, зараз загальна кількість споживчих валютних кредитів становить близько 240 тисяч, з яких іпотечних договорів - 74 тисяч. Загальний портфель споживчих валютних кредитів - приблизно 6,5 мільярдів доларів, з яких іпотека становить 3,5 мільярда доларів.
Регулятори проти
Уряд та регулятори негативно ставляться до такого шляху вирішення проблем валютних позичальників. Міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що прийняття цього закону – це виклик справедливості в Україні. "Сьогодні одні громадяни України, що взяли позики в банках, незважаючи на кризу, справно платять по своїм кредитам. Інші громадяни взагалі не беруть кредити, аби не брати на себе ризики, що асоціюються з ними. Треті взяли валютні позики, але домовилися з банками про добровільну реструктуризацію цих кредитів і продовжують сплачувати їх. Але чомусь депутати вирішили подбати про інтереси лише зовсім невеликої частини позичальників, що взяли валютні кредити", - написала пані Яресько на своїй сторінці в Facebook.
Національний банк вже підрахував, що така конвертація обернеться для банків збитками на суму близько 100 мільярдів гривень збитків. "Такі нововведення призведуть до масового віднесення банків до категорії неплатоспроможних і збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб",- повідомив банківський регулятор.
Несправедливість для інших
Банкіри вважають закон популістським і побоюються негативних наслідків від нього. Крім того, це є несправедливим по відношенню до інших громадян, що обслуговують кредити в національній валюті, а також до вкладників, зауважують критики. "Всі клієнти, які колись брали кредити в гривні будуть відчувати себе обдуреними, адже ставки за їхніми кредитами були вище. По суті, законопроектом пропонується перекласти вирішення проблеми валютних позичальників на банківську систему, і як наслідок, на звичайних вкладників банків",- коментує DW директор департаменту стягнення роздрібної заборгованості банку "Фінанси та Кредит" Максим Кривощеков.
Учасники ринку прогнозують, що в результаті прийняття цього закону зросте кількість банків, які просто не зможуть віддавати депозити. Адже кредити погашатимуть по курсу 5,05 гривень за долар, а віддавати вкладникам депозити потрібно буде по курсу сьогоднішнього дня. "Цей закон прийняли лише для того, щоб на деякий час заспокоїти громадськість. Але треба не конвертувати кредити по якомусь курсу, а зміцнювати гривню",- прокоментував DW голова громадської організації, що займається допомогою вкладникам банків при поверненні їх депозитів "Захист українського народу" Богдан Цимейко.
Рівний розподіл ризиків
Фінансисти пропонують вирішити проблему виплати валютних кредитів шляхом рівного розподілу відповідальності між банками, позичальниками і державою. "Ми підтримуємо ініціативу вирішення питання реструктуризації валютних позик при таких курсових коливаннях, але поспішне прийняття такого проекту без зважених рішень і механізмів взаємодій "держава-банк-клієнт" може негативно позначитися на банківській системі в цілому. Крім того, варіанти виходу із ситуації з валютними кредитами повинні захистити банки від не доброчесних позичальників, які і можуть повертати кредити, але не хочуть, чекаючи послаблень на законодавчому рівні",- говорить заступник начальника управління організації кредитування физичних осіб банку "Хрещатик" Андрій Осипов.
Деякі депутати відразу ж почали заявляти про наміри відкликати свій голос при прийнятті цього законопроекту, пояснюючі це тим, що вони "не розібралися". "Чесно, не розібрався. Там реально такий бардак стояв. Напишу заяву про відкликання голосу",- повідомив у Facebook народний депутат Олександр Черненко (Блок Петра Порошенка).
"Друзі, я поступив як ідіот. Завтра відкликаю голос. Для мене був шок, коли прийшовши додому і переглянувши підсумки голосування, виявив, що законопроект прийнято в цілому",- також повідомив депутат Ігор Луценко (Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина").
МВФ - проти
Проти такого методу вирішення цієї проблеми виступає і Міжнародний валютний фонд. У Меморандумі про співпрацю з ним українського уряду вказано, що у разі прийняття такого закону, президент накладе на нього вето. Але парламент вже рік намагається прийняти цей закон. Попри всі можливі наслідки, народні депутати не планують здаватися, навіть якщо закон буде заветовано.
"Меморандум - це не закон, а лише рекомендація. Ми живемо в Україні, і у нас є свій уряд, а не МВФ. Тому ми маємо піклуватися про своїх громадян, - каже народний депутат, голова комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної ради Сергій Рибалка (Радикальна партія Олега Ляшка).- Якщо буде застосовано право вето, то ми знову подамо такий законопроект".
Пізно ввечері у четвер, 2 липня парламент без обговорення прийняв в третьому читанні і в цілому законопроект 1558-1, яким зобов`язав банки перевести усі роздрібні валютні кредити в гривню по курсу, який діяв на момент підписання кредитних договорів. Це означає, що реструктуризація повинна проводитися за курсом 4,95-5 гривень за долар, який діяв у 2006-2008 роках, коли було видано більшість валютних позик.
За цей законопроект, ініційований депутатами від "Народного фронту", віддали свої голоси 229 народних депутатів.
За даними Незалежної асоціації банків України, зараз загальна кількість споживчих валютних кредитів становить близько 240 тисяч, з яких іпотечних договорів - 74 тисяч. Загальний портфель споживчих валютних кредитів - приблизно 6,5 мільярдів доларів, з яких іпотека становить 3,5 мільярда доларів.
Регулятори проти
Уряд та регулятори негативно ставляться до такого шляху вирішення проблем валютних позичальників. Міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що прийняття цього закону – це виклик справедливості в Україні. "Сьогодні одні громадяни України, що взяли позики в банках, незважаючи на кризу, справно платять по своїм кредитам. Інші громадяни взагалі не беруть кредити, аби не брати на себе ризики, що асоціюються з ними. Треті взяли валютні позики, але домовилися з банками про добровільну реструктуризацію цих кредитів і продовжують сплачувати їх. Але чомусь депутати вирішили подбати про інтереси лише зовсім невеликої частини позичальників, що взяли валютні кредити", - написала пані Яресько на своїй сторінці в Facebook.
Національний банк вже підрахував, що така конвертація обернеться для банків збитками на суму близько 100 мільярдів гривень збитків. "Такі нововведення призведуть до масового віднесення банків до категорії неплатоспроможних і збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб",- повідомив банківський регулятор.
Несправедливість для інших
Банкіри вважають закон популістським і побоюються негативних наслідків від нього. Крім того, це є несправедливим по відношенню до інших громадян, що обслуговують кредити в національній валюті, а також до вкладників, зауважують критики. "Всі клієнти, які колись брали кредити в гривні будуть відчувати себе обдуреними, адже ставки за їхніми кредитами були вище. По суті, законопроектом пропонується перекласти вирішення проблеми валютних позичальників на банківську систему, і як наслідок, на звичайних вкладників банків",- коментує DW директор департаменту стягнення роздрібної заборгованості банку "Фінанси та Кредит" Максим Кривощеков.
Учасники ринку прогнозують, що в результаті прийняття цього закону зросте кількість банків, які просто не зможуть віддавати депозити. Адже кредити погашатимуть по курсу 5,05 гривень за долар, а віддавати вкладникам депозити потрібно буде по курсу сьогоднішнього дня. "Цей закон прийняли лише для того, щоб на деякий час заспокоїти громадськість. Але треба не конвертувати кредити по якомусь курсу, а зміцнювати гривню",- прокоментував DW голова громадської організації, що займається допомогою вкладникам банків при поверненні їх депозитів "Захист українського народу" Богдан Цимейко.
Рівний розподіл ризиків
Фінансисти пропонують вирішити проблему виплати валютних кредитів шляхом рівного розподілу відповідальності між банками, позичальниками і державою. "Ми підтримуємо ініціативу вирішення питання реструктуризації валютних позик при таких курсових коливаннях, але поспішне прийняття такого проекту без зважених рішень і механізмів взаємодій "держава-банк-клієнт" може негативно позначитися на банківській системі в цілому. Крім того, варіанти виходу із ситуації з валютними кредитами повинні захистити банки від не доброчесних позичальників, які і можуть повертати кредити, але не хочуть, чекаючи послаблень на законодавчому рівні",- говорить заступник начальника управління організації кредитування физичних осіб банку "Хрещатик" Андрій Осипов.
Деякі депутати відразу ж почали заявляти про наміри відкликати свій голос при прийнятті цього законопроекту, пояснюючі це тим, що вони "не розібралися". "Чесно, не розібрався. Там реально такий бардак стояв. Напишу заяву про відкликання голосу",- повідомив у Facebook народний депутат Олександр Черненко (Блок Петра Порошенка).
"Друзі, я поступив як ідіот. Завтра відкликаю голос. Для мене був шок, коли прийшовши додому і переглянувши підсумки голосування, виявив, що законопроект прийнято в цілому",- також повідомив депутат Ігор Луценко (Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина").
МВФ - проти
Проти такого методу вирішення цієї проблеми виступає і Міжнародний валютний фонд. У Меморандумі про співпрацю з ним українського уряду вказано, що у разі прийняття такого закону, президент накладе на нього вето. Але парламент вже рік намагається прийняти цей закон. Попри всі можливі наслідки, народні депутати не планують здаватися, навіть якщо закон буде заветовано.
"Меморандум - це не закон, а лише рекомендація. Ми живемо в Україні, і у нас є свій уряд, а не МВФ. Тому ми маємо піклуватися про своїх громадян, - каже народний депутат, голова комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної ради Сергій Рибалка (Радикальна партія Олега Ляшка).- Якщо буде застосовано право вето, то ми знову подамо такий законопроект".
Теґі:
