Церква Святого Кирила у Києві – єдиний у Східній Європі храм з подвійним призначенням: місце для молитов і невелика фортеця. Це також усипальниця чернігівського князівського роду Ольговичів. Збудована у 12-му столітті, Кирилівська церква вражає своєю величчю і красою. Нині ж, храмові загрожує небезпека руйнації і просідання фундаменту. Допомогти українським науковцям зголосились французькі спонсори, а реставратори використовуватимуть технології, розроблені болгарськими і польськими колегами.
Робимо крок з теплого сонячного подвір’я – через важкі двері – і опиняємось у прохолодній напівімлі Кирилівської церкви. Зі стін дивляться проникливі очі святих і давньоруських воїнів, а на стіні справа – янгол згортає Небеса у сувій. Це єдина у світі фреска з таким сюжетом – розпис ХІІ століття. А взагалі у храмі збережено унікальні розписи трьох епох: фрески доби Київської Русі; темперний портрет ХVІІ століття і роботи художників ХІХ століття, серед яких й ікони та розписи знаменитого Михайла Врубеля.
Якщо пройти углиб храму, можна відчути дивні звуки – ніби глуху луну, що долинає з-під кам’яних плит підлоги: це звукові прояви геологічних та індустріальних навантажень на храм. Історик Ірина Марголіна, яка понад 20 років досліджує Кирилівську церкву, пояснює: ситуація погіршується, ґрунтові води та зрушення порід під пам’яткою спричиняють його просідання, руйнування стін і фундаменту. Шкода, але держава не має достатньо коштів для повномасштабних відновлювальних і реставраційних робіт, тож гроші доводиться збирати «усім миром».
Ірина Марголіна розповіла: «Останнім часом дуже багато коштів витрачено на реставрацію цієї пам’ятки. Знайдено меценатів, завдяки яким зроблено гідроізоляцію навколо церкви, це – українсько-французька велика фірма. Гідроізоляції пам’ятка потребувала довгі й довгі роки: волога вже «просякала» стіни храму, почав руйнуватися фресковий та олійний живопис. Завдяки підтримці інших меценатів – фірми з Німеччини – проведено осушення від надмірної вологи у стінах. Продовжуються науково-дослідні роботи у Кирилівській церкві. Зараз на другому поверсі – на хорах – тривають реставрації композиції, яка належить пензлю Михайла Врубеля».

Не лише меценати, але й влада повинні надавати допомогу
Серед експертів, які долучились до порятунку шедеврів Кирилівської церкви та самого храму – не лише українці: часами тут звучить польська і болгарська мови. Так, роботи з гідроізоляції, укріплення фундаментів давніх храмів проводились також у давніх столицях Болгарії – Преславі і Великому Тирново. Серед «рятувальників» цих міст – реставратор Іван Славов, команда якого консультує українських колег. За словами професора Славова, і в Україні, і в Болгарії відчутна нестача державного фінансування робіт.
«Ми вважаємо, що допомогу в утриманні і реставрації визначних історичних пам’яток повинна надавати влада, це не лише добра воля меценатів. Тож думаємо, як нам спільно лобіювати інтереси історико-реставраційної справи перед урядами і керівництвами наших держав», – зазначає Іван Славов.
Дослідження та реставраційні роботи у Кирилівському храмі, за підтримки європейських меценатів, експерти називають справжнім європейським досвідом у збереженні спільної історичної спадщини.

Богдан Костюк.
Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/article/1739367.html