1915, 15 січня (за іншими даними – 11 січня) – у м. Снятин на Івано-Франківщині народився Василь Андрусяк – командир сотні УНС «Змії», курінний куреня «Скажені», керівник бою на горі Лопата з німцями, командир Станіславського ТВ-22 «Чорний ліс», полковник УПА. Лицар двох Золотих хрестів бойової заслуги.

Навчався у Снятинській державній гімназії (1925-1933), звідки був виключений за приналежність до ОУН. Член «Пласту» (Снятин), активний діяч «Просвіти», Голова товариства «Сокіл» на Снятинщині (кін. 1930-х рр.). До ОУН вступив у 17 років.

Працював звичайним робітником, секретарем адвокатської кантори у Снятині (1935), вчителем.

Після радянської анексії Західної України Андрусяк навчався в Коломийському педучилищі, деякий час учителював. Проте чекісти за ним уже слідкували. Щоб не потрапити до їхніх рук, Андрусяк перетнув радянсько-румунський кордон. Згодом він вступив до батальйону «Роланд» в Австрії.

Із початком німецько-радянської війни «Роланд» не був задіяний у бойових діях. Андрусяк повернувся додому й очолив Снятинський окружний провід ОУН.

Василь Андрусяк стояв біля витоків УПА в Галичині. Пройшов шлях від керівника маленької боївки до командира, якому підпорядковувалося 5 куренів (батальйонів) УПА.

У липні 1943 року Василь Андрусяк одержав наказ утворити боївку в Чорному лісі під Станіславом (Івано-Франківськом). Під псевдо Різун та Грегіт, Андрусяк із 17 бійцями розпочав збройну боротьбу проти нацистів. Першими акціями загону були напади на пост поліції в Городенці та на німецький гарнізон у Тисмениці. До листопада 1943 року боївка розгорнулася в сотню Української народної самооборони (УНС) «Змії», яка нараховувала 135 солдатів.

На початку 1944 року УНС переформували на УПА-Захід, а хорунжий «Різун» очолив курінь «Скажені» (600 вояків), який до березня перебував у безперервних сутичках із німцями. А в кінці квітня 1944 року курінь вступив у жорстокі бої з радянським партизанським з’єднанням Шукаєва.

Влітку курінь вирушив у рейд на Львівщину. 6-16 липня 1944 року на горі Лопата й у її околицях на межі Івано-Франківської та Львівської областей тривали запеклі бої між куренем «Скажені» й іншими підрозділами УПА та німецько-угорськими військами. Окупанти, які приїхали на 70 машинах, намагалися вибити повстанців із гір. Однак завдяки тому, що Різун вміло організував оборону на вигідних позиціях, усі наступи ворогів скінчилися безрезультатно.

Бої 6-16 липня 1944 року на горі Лопата стали одними з найбільших за всю історію протистояння між УПА та нацистами. Гітлерівці втратили, за різними даними, від 200 до 450 солдатів.

Перейшовши фронт, курінь Різуна поринув у відчайдушні бої з Внутрішніми військами НКВД. Одною з яскравих перемог кінця 1944 року був наліт сотні «Змії» на місто Товмач 20 грудня. Повстанці звільнили 45 в’язнів, знищили приміщення тюрми, будівлю міліції і вбили 60 ворожих солдатів.

Навесні 1945-го Василя Андрусяка призначили командиром тактичного відтинку (ТВ) № 22 «Чорний ліс», який об’єднував 5 куренів УПА. Протягом 1945 року цими куренями було здійснено 110 акцій, зокрема, 5 нападів на райцентри Станіславської області.

Загинув Василь Андрусяк 24 лютого 1946 року між селами Грабівка та Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області у сутичці з підрозділом 215-го полку внутрішніх військ НКВД.

Відзначений Золотим хрестом бойової заслуги 2 класу (25.04.1945), Золотим хрестом бойової заслуги 1 класу (7.10.1946), 4-ма Срібними зірками за поранення.



Леся БОНДАРУК, Український інститут національної пам’яті