У багатьох народів світу розторопшу шанують як одну з найбільш ефективних лікарських рослин.
Існує легенда, за якою Діва Марія вказала людям на цілющі властивості розторопші, а білі плями на її листі символізують молоко Богородиці. Ім’я Пречистої згадується і в народних назвах цієї рослини: Мар’їна колючка, чортополох Марії, Мар'їн татарник, святий чортополох, молочний будяк, силобій. А одну зі своїх найпопулярніших назв — «розторопша», рослина дістала за те, що дійсно поспішає на допомогу хворому, швидко й ефективно лікуючи тяжкі недуги.

2000 РОКІВ НА СЛУЖБІ У ЛЮДЕЙ
Розторопша плямиста, або чортополох молочний, — лікарська й декоративна рослина сімейства айстрових. Родом вона із Середземномор’я. Здавна її широко використовують як лікарський засіб за багатьох хвороб. Історичні документи свідчать, що стародавні греки застосовували відвар плодів розторопші ще 2000 років тому. Вона згадується і серед лікарських засобів у трудах знаменитого грецького лікаря Діоскорида і класика античної медицини Галена. Зверталися по допомогу до розторопші і в Середньовічній Європі.
У минулому столітті в Мюнхенському інституті фармацевтики було досліджено біохімічний склад розторопші плямистої: серед понад 200 речовин, що містить рослина, було виявлено рідкісний елемент силімарин.
Флавоноїд силімарин (або силібін) має дуже цінну властивість, а саме: здатен захищати печінку від несприятливих впливів токсичних речовин. Силімарин володіє не лише антиоксидантними властивостями, а й упливає на печінку ще двома способами: по-перше, він зміцнює клітинні мембрани, а по-друге, сприяє утворенню нових клітин, стимулює синтез білка.
Тож і не дивно, що розторопшею здавна лікують захворювання печінки: цироз, жовтяницю. Застосовують її і в лікуванні холециститу, запалень жовчних проток, жовчнокам’яної хвороби, хвороб селезінки, щитоподібної залози, крові. Помічна вона й у разі відкладення солей, розширення вен, набряків, водянки, ожиріння, радикуліту, суглобового болю, геморою, алергійних захворювань. Нарешті, розторопша благотворно впливає на травлення.
Не лише хворим, але й здоровим людям корисна розторопша: її вживання допомагає печінці очищувати організм від токсинів. Вважається, що той, хто вирощує цю рослину, може викинути з будинку всі ліки.

У ЧОМУ СИЛА РОЗТОРОПШІ
Цінними лікувальними властивостями володіють насіння, листя і коріння розторопші.
Насіння розторопші містить жирну, ефірну олії, смоли, слиз, біогенні аміни (тирамін, гістамін), силібін, макро- і мікроелементи: калій, кальцій, магній, залізо, марганець, мідь, цинк, хром, селен, йод, бор та ін.
З насіння розторопші готують олію, основним компонентом якої є комплекс поліненасичених жирних кислот, містить вона і жиророзчинні вітаміни A, D, E, F, особливо багато в ній вітаміну Е, головного антиоксиданту серед вітамінів. Олія розторопші є цінним дієтичним продуктом і лікувальним засобом. Вона має ранозагоювальну, протиопікову і гепатопротекторну дії. Не поступається лікувальними властивостями обліпиховій олії. У дерматології олію розторопші застосовують для лікування вітиліго, псоріазу, облисіння, вугрів. Для оздоровлення організму її можна постійно додавати в їжу (до 3 ст. л. на добу). Вона позитивно діє не тільки на печінку, а й на весь травний тракт і особливо корисна за виразки шлунка. Крім того, олія розторопші має протисклеротичні властивості, поліпшує кровотворення, знижує прояви алергійних реакцій. Олія також ефективна в разі ослаблення зору, випадання волосся, хвороб кісток і суглобів, гінекологічних проблем. Її можна застосовувати за опіків будь-якого ступеня тяжкості, ран, у тому числі гнійних, різних уражень шкіри та слизової оболонки.
У шроті (подрібнене насіння) присутня значна кількість вітамінів групи В, потрібних для регулювання жирового обміну, живлення серцевого м’яза, нервової системи, шкіри, органа зору. Шрот із розторопші незамінний у разі запорів, тобто активізує перистальтику кишечнику, помічний і за дисбактеріозу, має здатність знижувати рівень цукру в крові, очищує кров, лікує варикоз. Для загального оздоровлення і профілактики рекомендують щодня з’їдати до 4 ч. л. шроту.
У народній фітотерапії відваром коріння розторопші полощуть ротову порожнину в разі зубного болю. Внутрішньо приймають відвар за проносів, катарів шлунка, затримки сечі, гепатитів, жовчнокам’яної хвороби тощо.
Сік із листя розторопші п’ють у разі колітів, закрепів, запалення товстої кишки і слизової оболонки шлунка, як жовчогінний і сечогінний засіб.
Останні дослідження виявили, що препарати розторопші певною мірою ефективні в разі отруєнь одним із найнебезпечніших грибів — блідою поганкою. Широко застосовується розторопша в гомеопатії.
Розторопша відома і як харчова рослина. Наприклад, у Східному Закавказзі, де вона досить поширена, рано навесні ніжне молоде листя використовують для приготування салатів, заправляючи їх оцтом та олією. Розторопшу додають у кондитерські вироби, напої. Випускають горілку з розторопші, печуть з нею хліб.
Увага! У разі вживання розторопші може спостерігатися нудота, діарея, дискомфорт у черевній порожнині. Іноді, коли зашлакована печінка починає активно очищатися, може з’явитися біль — цього не слід боятися. У разі каменів у печінці слід починати приймати розторопшу з малих доз і обов’язково проконсультуватися з лікарем! Не рекомендується приймати розторопшу під час вагітності.

ЯК ЗАГОТОВИТИ
Насіння розторопші дозріває нерівномірно, починаючи з серпня і аж до жовтня, тому його збір проводять кілька разів. Заготовляти починають, коли кошики зовсім сухі: кошики зрізують, підсушують і вимолочують з них насіння. Сухе насіння зберігають у мішечках у провітрюваному приміщенні 1—2 роки.
Після дозрівання насіння рослину зрізують під корінь, миють під струменем води і сушать у затіненому місці на горищі.
Коли зібрано насіння і зрізано надземну частину розторопші, викопують її коріння. Його ретельно миють холодною водою, подрібнюють і добре висушують. Зберігають один рік.

ДОМАШНІ ЛІКИ З РОЗТОРОПШІ
Приготувати диво-ліки з розторопші можна і в домашніх умовах.
Відвар насіння розторопші.
30 г подрібненого насіння залити 0,5 л гарячої води, кип’яти на водяній бані доти, доки кількість води не зменшиться удвічі, настояти 10 хв, перецідити через два-три шари марлі.
Відвар насіння приймають за гепатитів, цирозу печінки, токсичних уражень печінки, розширення вен нижніх кінцівок, захворювань травного тракту по 1 ст. л. щогодини, починаючи з 8 до 20 години. Курс лікування — 21 день, 2 тижні — перерва і знову повторити.
За хвороб печінки у дітей корисний відвар насіння на молоці: 1 ст. л. насіння залити 1 склянкою гарячого молока, довести суміш до кипіння, настояти ніч, а вранці знову довести до кипіння. Пити по 0,5 склянки 4 рази на день за 1 годину після їди.
Шрот із насіння розторопші.
Для приготування шроту насіння перемолоти на млинку для кави.
У разі захворювань печінки приймають по 1 ч. л. шроту 4—5 разів на день за 20 хв до їди. Курс лікування 40 днів, перерва 14 днів, і так півроку-рік. З раціону слід вилучити жири й алкоголь.
За псоріазу приймають по 1 ч. л. шроту 3—4 рази на день за 30 хв до або під час їди.
Відвар коренів розторопші.
1 ст. л. подрібнених коренів залити 1 склянкою окропу, кип’ятити в закритому емальованому посуді на водяній бані 30 хв, перецідити гарячим через два-три шари марлі, відтиснути і довести перевареною водою до початкового об’єму.
Народна медицина застосовує відвар коріння розторопші за радикулітів, судом, артритів, затримки сечовипускання, хвороб печінки, селезінки, жовчнокам’яної хвороби, запалень жовчовивідних шляхів, холециститів, гепатитів, колітів, геморою, алергійних захворювань шкіри, облисіння, псоріазу, прищів тощо. Приймати по 1 ст. л. тричі на день за півгодини до їди.
У разі набряків, водянки, ожиріння пити по 1 ч. л. через кожні дві години 5—6 разів на день.
Для виведення токсичних речовин і запобігання ураженням печінки вживають відвар трави з коренями: 2 ст. л. подрібненої сировини залити 0,5 л окропу, настояти ніч. Пити по 3/4 склянки тричі на день.
Коли болять зуби, застосовують такий засіб: 1 ст. л. подрібнених коренів залити 1 склянкою окропу, довести до кипіння, настояти 1 годину, перецідити; використовувати для полоскань і примочок на хворий зуб і ясна.
Сік зі свіжого листя розторопші.
Сік вичавлюють зі свіжого листя, зірваного перед цвітінням рослини. Зазвичай зривають 3—4 найбільших листки, звичайним способом вичавлюють сік і додають до нього 70% спирту (у співвідношенні: 50 мл спирту на 1 л соку). Зберігають у холодильнику.
Сік листя приймають всередину в разі закрепів, хронічних колітів і гастритів по 1 ст. л тричі на день за півгодини до їди.
Регулярний прийом соку по 1 ст. л. вранці натщесерце налагоджує роботу кишечнику, нормалізує обмін речовин (зокрема, зникають прищі і вугри), поліпшує загальний стан.
Настій розторопші.
1 ч. л. насіння або трави залити склянкою окропу, настояти 10—20 хв, перецідити. Настій п’ють гарячим, невеликими ковтками по 0,5 склянки: вранці — натщесерце, в обід — за півгодини до їди, ввечері — перед сном.
Такий настій корисно пити у разі чутливої печінки. Біль і нездужання незабаром припиняються, відновлюється добре самопочуття.
Після перенесеного гострого гепатиту, а також за порушення травлення, варикозного розширення вен, алкоголізму як додаткове лікування призначають регулярний прийом настою з розторопші. До розторопші можна додавати і м’яту перцеву — це не тільки поліпшить смак настою, а й посилить лікувальну дію.
Олія розторопші.
Для приготування олії можна скористатися 3 способами.
Спосіб 1. Подрібнити насіння розторопші на млинку для кави і залити його олією у співвідношенні 1:2. Настояти 2—3 тижні за кімнатної температури, періодично струшуючи. Потім олію злити (без осаду) і використовувати для лікувальних цілей. Також нею можна заправляти салати.
Спосіб 2. Насіння розторопші подрібнити на кавовому млинку, засипати в термос і залити олією (1:2), підігрітою до 60 градусів. Настояти добу, потім профільтрувати і олія готова до застосування.
Спосіб 3. Насіння розторопші варити у маслиновій олії на водяній бані протягом 10—15 хв (на 0,5 л олії — 5—6 ч. л. насіння), перецідити і олія готова.
У разі клімактеричного атрофічного вагініту набрати у шприц без голки 3 мл олії розторопші і ввести в піхву, лежачи на спині і зігнувши ноги в колінах, після чого підняти стегна і 5—7 хв залишатися в такому положенні. Курс лікування — 12 процедур.
За ерозії шийки матки і трихомонадного кольпіту змішати 50 мл олії розторопші і 0,5 ч. л. олії чайного дерева; застосовувати так само, як у попередньому рецепті. Курс — 12 процедур.
Атеросклероз: приймати по 1 ч. л. шроту 3—4 рази на день за 30 хв до їди, а під час їди — по 1 ч. л. олії розторопші. І те, і те можна додавати в їжу: олією заправляти салати, а шротом посипати другі страви. Курс лікування — місяць.
Олію розторопші застосовують для розслаблювального масажу через день: підвищує опірність організму, посилює імунітет. Для антицелюлітного ефекту слід робити більш жорсткий масаж проблемних ділянок шкіри.
Для омолодження шкіри обличчя: накладати серветки, просочені олією розторопші, на проблемні ділянки шкіри на 15—30 хв 1—2 рази на день. Шкіра набуває свіжого і здорового вигляду.
Догляд за руками та нігтями: олією розторопші злегка масажувати чисту шкіру рук, ніг, нігті 2—3 рази на день.
Догляд за волоссям: олію розторопші змішати з шампунем або бальзамом для волосся у співвідношенні 1:10, суміш нанести на волосся і голову, втерти легкими рухами у шкіру голови, залишити на 5—10 хв, потім змити.
Як профілактичний засіб вживати щоденно по 1 ч. л. олії після їди або у складі салатів і каш протягом 1—2 місяців.
Як засіб, що доповнює фармакотерапію у разі захворювань печінки, травного тракту та серця: приймати по 1 ч. л. двічі на день за 30 хв до їди протягом 30 днів. Після тижневої перерви курс можна повторити.
Дуже ефективним є застосування олії розторопші за опіків, ран та виразок, які довго не гояться, шкірних захворювань. На попередньо оброблену уражену ділянку накладати марлеву серветку, змочену в олії.
Також у разі ран, порізів і забиття можна застосовувати інший засіб: нижнє листя розторопші подрібнити, попередньо видаливши з нього колючки, і прикладати до болючих місць; пов’язку змінювати 1—2 рази на день.
Настоянка розторопші.
50 г подрібненого насіння залити 0,5 л горілки, настояти, періодично струшуючи, 1—2 тижні, після цього настоянку перецідити. Приймати для профілактики захворювань печінки, шлунка, кишечнику по 20—25 крапель перед їдою до 5 разів на день.

Підготувала Алла ГРІШИЛО.
Джерело: Ваше здоров"я