25 листопада 2010 р. в Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка до Дня пам’яті жертв голодоморів проведено круглий стіл «Про стан досліджень історії Голодомору 1932-1933 років в Україні». У заході взяли участь викладачі – дослідники Голодомору та студенти Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М.Лазаревського.
Член Асоціації дослідників голодоморів в Україні, доцент кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наук Тамара Демченко висвітлила причини, характер та масштаб втрат й наслідки цієї трагедії. Вона підкреслила роль і значення американського історика Джеймса Мейса у дослідженні голодового терору проти українського селянства. На питання, вітчизняні чи зарубіжні історики зробили більший внесок у дослідженні Голодомору 1932-1933 рр., дослідник відповіла: «Так ставити питання не можна. І наші, і зарубіжні вчені досліджують цю тему. Треба оцінювати внесок кожного вченого».
Представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко підкреслив, що справжній прорив у дослідженні голодової катастрофи 1932-1933 рр. зроблено під час існування незалежної України. Він підкреслив, що головну увагу необхідно приділити вивченню та осмисленню вже знайдених й оприлюднених документів, свідчень очевидців. Головне про цей голодомор, як злочин тоталітарної держави проти українського народу, вже доведено. Тепер необхідно системно вивчати всі аспекти голодової трагедії в контексті історії України XX ст.
Відомий дослідник Голодомору і краєзнавець, викладач Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка Сергій Горобець наголосив на необхідності докладного вивчення вже виявлених документів, передусім книг реєстрації актових записів 1930-1935 рр. Він підкреслив важливість дослідження історії конкретних населених пунктів, конкретних людей. Зокрема, варто прослідкувати життєвий шлях активістів – виконавців організації голодомору у селах. Тоді події того часу виявляться набагато складнішими.

Людмила Ясновська