Українська Греко-Католицька Церква під пресом
Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Святослав зустрівся із Міністром культури Л. Новохатьком. Приводом для бесіди став скандальний лист Мінкультури, який УГКЦ отримала під Різдво і в якому Церкву повідомили про можливі «санкції».
Очевидно, що зустріч мала на меті залагодити конфлікт, адже суспільний резонанс від скандального листа показав, що Мінкультури не має жодних шансів виграти «війну» проти УГКЦ.
Саме тому чиновники міністерства поквапилися запевнити Блаженнішого Святослава, що влада не має на меті чинити жодного тиску на УГКЦ з приводу присутності священнослужителів на Майдані, чи подавати судові позови стосовно припинення діяльності Української Греко-Католицької Церкви.
Більше того, як повідомив департамент інформації УГКЦ, Мінкультури позитивно оцінює «миротворчу роль духовенства різних конфесій, в тому числі УГКЦ, для недопущення провокацій і насильства під час мирних протестів, що відбуваються впродовж останніх місяців, зокрема у м. Києві».
Водночас Патріарх Святослав «висловив сподівання, що органам державної влади, зокрема тим, яких завданням є послужити народові у забезпеченні його права на релігійну свободу в Україні, вистачить мудрості для того, щоби не переносити сучасну суспільно-політичну кризу ще й на релігійне середовище».
Нагадаю, що ця майже ідилічна зустріч і бесіда відбулися у п’ятницю, 17 січня.
Цього ж дня близько 13-ї години відбулася чергова атака на УГКЦ.
Велика група людей з іконами і хрестами, які називали себе «православними» фактично заблокували Церкву Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі. Так звані «православні» зробили обхід Церкви, а потім розпочали дике скандування з вимогами віддати православним храм Святого Миколая.
З-поміж «православних» особливою активністю вирізнялися активісти, які належить до об’єднаня «За Каноніческую Церковь». Не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти, звідки ростуть роги. Іншими словами, із великою долею ймовірності можна констатувати, що акція на Аскольдовій Могилі «благословлялася» в Московському Патріархаті.
На місце події одразу ж прибув адміністратор парафії Святого Миколая, що на Аскольдовій Могилі отець Ігор Онишкевич. Він спробував поговорити із своїми «православними» братами, заспокоїти їх. Однак ті, перебуваючи у дусі християнської любові… не захотіли спілкуватися із греко-католицьким священиком. Натомість пригрозили йому і УГКЦ, що і надалі пікетуватимуть Аскольдову Могилу.
За всю новітню історію Церкви, що на Аскольдовій Могилі, це перша, не прихована, нахабна і агресивна спроба відібрати в УГКЦ храм, який законно їй належить, і без якого неможливо собі уявити УГКЦ в Києві й Україні.
Переконаний, що так званим «православним», а насправді людям далеким від Христової Церкви і справжнього християнства, ніколи не вдасться захопити, навіть у силовий спосіб, храм на Аскольдовій Могилі. Таке не потерплять не тільки греко-католики і католики, але й більшість православних киян, які цінують міжконфесійну злагоду і є справжніми християнами і патріотами свої держави.
Також нікому і ніколи не вдасться знищити на українських землях Церкву у якій присутній Христос. Про повчальний урок розповів єпископ-помічник Львівської Архієпархії УГКЦ владика Венедикт. У свій час в Японії у результаті жорстоких переслідувань Церква залишилась без єпископів і священиків. Через 200 років, а саме у 1865р, коли японський уряд припинив репресії, виявилося, що 50 тисяч японців вважають себе вірними католицької Церкви та зберегли католицьку віру в усій її повноті.
Однак події довкола УГКЦ, передусім йдеться про злощасний лист Мінкультури і громадянський конфлікт на Аскольдовій Могилі можуть зафіксувати нову реальність у нашому житті: міжрелігійне і міжконфесійне протистояння.
Україна, знала Майдан 2004, знає, що таке Майдан 2014.
Дай Боже, щоб Україна ніколи не знала, що таке «релігійний Майдан».
Богдан Червак, парафіянин Церкви Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі
Джерело: [url=http://risu.org.ua/ua/index/blog/~chervak/54995/?fb_action_ids=722847667749428&fb_action_types=og.recommends&fb_source=other_multiline&action_object_map=[1376477115948535]&action_type_map=[%22og.recommends%22]&action_ref_map=[]]РІСУ[/url]
Очевидно, що зустріч мала на меті залагодити конфлікт, адже суспільний резонанс від скандального листа показав, що Мінкультури не має жодних шансів виграти «війну» проти УГКЦ.
Саме тому чиновники міністерства поквапилися запевнити Блаженнішого Святослава, що влада не має на меті чинити жодного тиску на УГКЦ з приводу присутності священнослужителів на Майдані, чи подавати судові позови стосовно припинення діяльності Української Греко-Католицької Церкви.
Більше того, як повідомив департамент інформації УГКЦ, Мінкультури позитивно оцінює «миротворчу роль духовенства різних конфесій, в тому числі УГКЦ, для недопущення провокацій і насильства під час мирних протестів, що відбуваються впродовж останніх місяців, зокрема у м. Києві».
Водночас Патріарх Святослав «висловив сподівання, що органам державної влади, зокрема тим, яких завданням є послужити народові у забезпеченні його права на релігійну свободу в Україні, вистачить мудрості для того, щоби не переносити сучасну суспільно-політичну кризу ще й на релігійне середовище».
Нагадаю, що ця майже ідилічна зустріч і бесіда відбулися у п’ятницю, 17 січня.
Цього ж дня близько 13-ї години відбулася чергова атака на УГКЦ.
Велика група людей з іконами і хрестами, які називали себе «православними» фактично заблокували Церкву Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі. Так звані «православні» зробили обхід Церкви, а потім розпочали дике скандування з вимогами віддати православним храм Святого Миколая.
З-поміж «православних» особливою активністю вирізнялися активісти, які належить до об’єднаня «За Каноніческую Церковь». Не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти, звідки ростуть роги. Іншими словами, із великою долею ймовірності можна констатувати, що акція на Аскольдовій Могилі «благословлялася» в Московському Патріархаті.
На місце події одразу ж прибув адміністратор парафії Святого Миколая, що на Аскольдовій Могилі отець Ігор Онишкевич. Він спробував поговорити із своїми «православними» братами, заспокоїти їх. Однак ті, перебуваючи у дусі християнської любові… не захотіли спілкуватися із греко-католицьким священиком. Натомість пригрозили йому і УГКЦ, що і надалі пікетуватимуть Аскольдову Могилу.
За всю новітню історію Церкви, що на Аскольдовій Могилі, це перша, не прихована, нахабна і агресивна спроба відібрати в УГКЦ храм, який законно їй належить, і без якого неможливо собі уявити УГКЦ в Києві й Україні.
Переконаний, що так званим «православним», а насправді людям далеким від Христової Церкви і справжнього християнства, ніколи не вдасться захопити, навіть у силовий спосіб, храм на Аскольдовій Могилі. Таке не потерплять не тільки греко-католики і католики, але й більшість православних киян, які цінують міжконфесійну злагоду і є справжніми християнами і патріотами свої держави.
Також нікому і ніколи не вдасться знищити на українських землях Церкву у якій присутній Христос. Про повчальний урок розповів єпископ-помічник Львівської Архієпархії УГКЦ владика Венедикт. У свій час в Японії у результаті жорстоких переслідувань Церква залишилась без єпископів і священиків. Через 200 років, а саме у 1865р, коли японський уряд припинив репресії, виявилося, що 50 тисяч японців вважають себе вірними католицької Церкви та зберегли католицьку віру в усій її повноті.
Однак події довкола УГКЦ, передусім йдеться про злощасний лист Мінкультури і громадянський конфлікт на Аскольдовій Могилі можуть зафіксувати нову реальність у нашому житті: міжрелігійне і міжконфесійне протистояння.
Україна, знала Майдан 2004, знає, що таке Майдан 2014.
Дай Боже, щоб Україна ніколи не знала, що таке «релігійний Майдан».
Богдан Червак, парафіянин Церкви Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі
Джерело: [url=http://risu.org.ua/ua/index/blog/~chervak/54995/?fb_action_ids=722847667749428&fb_action_types=og.recommends&fb_source=other_multiline&action_object_map=[1376477115948535]&action_type_map=[%22og.recommends%22]&action_ref_map=[]]РІСУ[/url]
Теґі:
