Унікальний архітектурно-ландшафтний комплекс під відкритим небом Музей національної архітектури та побуту Пирогово, розташований у Києві, опинився під загрозою зникнення, повідомляє газета Новая.
За інформацією видання, держава не виділяє кошти на Пирогово, а влада роздали 28 ділянок навколо нього під забудову. Фахівці впевнені, що це може призвести до знищення найбільшого в Європі музею під відкритим небом.
"Біля музею Київрада в 2006-2008 роках роздала забудовникам 28 земельних ділянок, - розповів Павло Федака, директор Національного музею народної архітектури та побуту. - Причому спочатку їх виділяли на сільськогосподарські потреби, а потім раптом дозволили будівництво. Розумієте, якщо на цих землях побудують висотні будинки, а один вже практично зведено, музей Пирогово просто зникне. Він цінний саме унікальним навколишнім середовищем. Такого немає ніде в Європі, але влада, схоже, не цінує того, що ми має".
Ще однією проблемою є те, що в музею немає позначених меж охоронних зон. Їх неодноразово розробляли, але документи остаточно не затверджено. Останній на сьогоднішній день проект охоронних зон, який навіть підписали в Мінрегіонбуді та НАН України, вже 8 місяців розглядають у головного архітектора Києва, але остаточний вердикт не винесено, повідомляє Нова.
Павло Федака припускає, що все застопорилося в Головархітектурі через те, що в межах майбутньої охоронної зони Київрада роздала землі забудовникам.
"Біля музею виділялася земля під кінно-спортивний комплекс, там десь було виділено 1,5 га, не більше, - розповів Олександр Луцький, екс-заступник мера Києва щодо земельних питань. - Біля Пирогово є також землі, призначені під сільськогосподарські угіддя, але під будівництво їх ніхто не виділяв. Та й взагалі, Пирогово, що, мало землі? Вони мають величезну площу, понад 130 гектарів, але чомусь її не освоюють. Постійно б'ються за буферну зону, а навіщо вона їм потрібна? Навколо музею не буде ніякого будівництва. Він - як священна корова. Все це політика, щоб очорнити київську владу".
Тим часом виконуючий обов'язки голови КМДА Олександр Попов зазначив: "Є багато виділених земельних ділянок, які викликають зараз питання. Ми вважаємо, що мають місце рішення, прийняті з порушенням закону. Я не можу зараз конкретно говорити про "Пирогово", тому що перевірки тривають. Мені потрібен місяць, щоб прокоментувати ситуацію навколо цього об'єкту".
Іншою проблемою музею Пирогово його директор називає брак фінансування.
"Фінансування реставраційно-ремонтних робіт з держбюджету припинено ще у 2009 році, і в 2010 не виділено ні копійки, - розповів Новій Павло Федака. - У 2006, 2007 і 2008 роках діяла держпрограма, і по ній нам щороку виділяли 3-4 млн гривень. Цих грошей, звичайно, не вистачало, але було хоч щось. Зараз же багато дрібних робіт робимо своїми силами. Щоправда, минулого року змогли відреставрувати лише два пам'ятники архітектури. Гроші дав благодійний фонд Розвиток України [фонд Рината Ахметова - ред.]. Цього року вони обіцяють виділити гроші на реставрацію ще трьох пам'ятників".
Крім того, як зазначає Федака, залишається все менше людей, які вміють реставрувати стародавні хати. Це підтвердили й у фонді Розвиток України. Там розповіли, що виділення коштів стопориться через те, що в Пирогово немає достатньої кількості майстрів, які могли б якісно виконувати реставраційні роботи.
Для вирішення цієї проблеми Федака має намір створити спеціальну школу, в якій би старі майстри навчали молодих, і таким чином збільшити кількість професіоналів.
Як пише газета Нова, "дивує в цій ситуації те, що об'єкт національного значення може опікувати благодійний фонд, а ось держава до цього не докладає жодних зусиль". До того ж фонд Розвиток України виділяє гроші на реставраційні роботи, але ж, крім цього, потрібно виплачувати зарплати працівникам Музею і покривати інші витрати.
У той же час директор музею зауважує, що завдяки платі за вхід до музею та інші послуги, працівники Пирогово можуть "хоч якось підтримувати життя в музеї".

***
На території Національного музею народної архітектури та побуту Пирогово розташовано 289 архітектурних пам'яток. Із них приблизно чверть потребують реставрації, наприклад, напіврозвалені вітряні млини.

Джерело: http://ua.korrespondent.net