В Україну зі Сполучених Штатів Америки повернулася старовинна бандура. Її передала вдова українського художника Олекси Булавицького. Тепер раритет зберігатиметься у столичному музей культурної спадщини.
Юлія Галушка: До початку церемонії гостей розважає бандурист-першокурсник Данило. За майбутній музейний експонат він братися не наважується. Мовляв, і тогочасна кількість струн, і манера гри - відрізняються.

Данило Мельник, студент КНУКІМ:
- Насправді треба ще навчитися грати на цій бандурі. Тому що манера гри на старосвітській бандурі і на бандурі сучасній, класичній, - відрізняється.

Цю бандуру в Україну привезли з американського Міннеаполісу. Там живе дружина вже покійного українського художника Олекси Булавицького - Ніна. Вона погодилась передати сімейну реліквію на Батьківщину. Щоб інструмент без перешкод доставити до Києва, цим займалися МЗС, Мінкульт і навіть Служба зовнішньої розвідки.

Володимир Отрешко, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки:
- Ми озвучили побажання української сторони, отримали згоду. А далі вже вступило Міністерство культури, музей.

З цією бандурою, кажуть у музеї, колекція художника стане майже повною. Два десятиліття тому Олекса Булавицький передав до України 40 своїх картин. Українські, на перший погляд, пейзажі, насправді - написані з натури у Канаді. Художник, який емігрував у середині 40-вих не полишив малювати, а згодом - мав власну мистецьку студію та приватну школу. Справжню Україну в діаспорі він побачив під час мандрів Північчю американського континенту. Завдяки цим роботам проукраїнських піонерів у Канаді держава взяла під свою охорону їх поселення. Тепер полотна прикрашають виставку у столичному музеї культурної спадщини. Скільки років цій бандурі - для дослідників загадка.

Павло Хоменко, провідний науковий співробітник Музею культурної спадщини:
- І біографія Олекси Булавицького дуже скрита. Ви ж розумієте, що людина була позбавлена тут творчого натхнення і вимушена була іти в еміграцію. Але ця бандура була особистою його.

Невідоме і походження інструмента. Дослідники кажуть: або він зробив її сам у німецькому таборі для переміщених осіб, або згодом замовив її у майстра з діаспори. Останню версію підтримує і професійний бандурист Тарас Яницький. Каже: на користь цього свідчить ідеальне виконання, витончені деталі.

Тарас Яницький, завідувач кафедри бандури і кобзарського мистецтва КНУКІМ:
- Або він багато їх зробив, тобто здогадка, що мають ще бути. І ще питання, де він їх зробив. Бо такі запчастини, дерево, навряд чи він міг у засланні це дістати і так гарно це обробити.

Автор: Юлія Галушка. Оператор: Євген Чижик. Перший Національний