10 червня 2014 р. відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми», проведення якої ініціював Інституті історії України НАН України. Співорганізаторами конференції виступили Український інститут національної пам’яті і університети міст Сходу та Півдня України – Донецьк, Запоріжжя, Луганськ, Маріуполь, Миколаїв, Одеса.
Наголошуючи на особливій актуальності проблем, винесених на обговорення, до учасників конференції звернувся директор Інституту історії України, академік НАН України В. Смолій. Він зазначив, що в сучасних умовах, які переживає Україна, дослідження Сходу та Півдня має не лише наукове значення, а стає загостреною практичною потребою.
Коло питань, які обговорювалися вченими на конференції, охоплювало декілька рівнів: теоретико-методологічний, регіонально-історичний, культурологічний, етно- та соціополітичний. Особлива увага науковців приділялась методологічним новаціям в інтерпретаціях понять «простір», «кордон», «Східна Україна», «Південна Україна», «внутрішні фронтири», а також у висвітленні колонізаційних та міграційних процесів, ментальних образів регіонів, моделей національної пам’яті, міжетнічних контактів та конфліктів тощо.
Доповідь однієї з провідних дослідниць у галузі регіоналістики, доктора історичних наук, професора Я. Верменич була присвячена зміні парадигм у просторовому моделюванні історії. На проблемах регіональної конфігурації в українській історіографії зупинився у своєму виступі член-кореспондент НАПН України, доктор історичних наук О. Удод. Етнонаціональну структуру України другої половини ХХ ст. з її специфікою, складною строкатістю та тенденціями висвітлено у виступі доктора історичних наук, професора С. Кульчицького. Сучасна етносоціальна ситуація у парадигмі конструкції жупелу «двох Україн» проаналізовано доктора історичних наук Л. Якубовою.
У науковому форумі взяла участь делегація провідних дослідників із Українського інституту національної пам’яті. Проблеми Сходу і Півдня України у контексті національної пам’яті були окреслені у доповідях доктора історичних наук, професора Л. Буряк «Донеччина в українській культурі пам’яті: зміна образних презентацій»; доктора історичних наук, професора А. Киридон «Ментальне картографування Майдану: регіональний дискурс»; доктора історичних наук, старшого наукового співробітника О. Любовець «Приазов’я: особливості регіональної моделі пам’яті»; кандидата історичних наук Б. Короленка «Колонізація як інструмент демографічної політики Російської імперії в Криму (кінець ХVIII)»; у виступі кандидата історичних наук Т. Привалко «Дворянство Харківської губернії в модернізаційних процесах українського суспільства другої половини ХІХ – початку ХХ ст.).
Цікавими, науково обґрунтованими, оригінальними щодо підходів та концептуалізації виявилися виступи кандидата історичних наук С. Арабаджи (Маріупольський національний університет), кандидата історичних наук Т. Винарчук (Запорізький національний університет), кандидата історичних наук О. Галенка (Інститут історії України НАН України), кандидата історичних наук В. Головка (Інститут історії України НАН України), доктора історичних наук І. Тодорова (Донецький національний університет) та ін.
У цілому конференція продемонструвала глибоку зацікавленість українських науковців багатовимірністю проблем Сходу і Півдня України і водночас стала надзвичайно важливим імпульсом, що має спрямовуватися на подальше їхнє розширення та поглиблене вивчення.

Український інститут національної пам’яті

На фото делегація Українського інституту національної пам'яті зліва направо:
доктор історичних наук Лариса Буряк, кандидат історичних наук Богдан Короленко, доктор історичних наук Олена Любовець, кандидат історичних наук Тетяна Привалко, доктор історичних наук Алла Киридон.