14 серпня – Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці (в народі – Перший Спас). Маковія. Початок Успенського посту.
Свято православної церкви, що прийшло з Візантії, де було встановлене не пізніше IX ст., полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю для «відвертання хвороби», для очищення міста від злих духів, які приносили, за давнім уявленням, епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували й воду, щоб стала чистою і щоб ішли дощі у посушливу пору року.
У Київській Русі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер, де вода освячувалася, і після цього всі купалися та купали худобу, щоб очиститися від нечистої сили та запобігти хворобам. Обрядові освячення води церква надає великого значення, тому що, за переказом, саме в цей день 988 р. охрестився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії – хресний хід від води.
Цього дня церква відзначає також пам’ять семи мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, матері їх Соломії та вчителя їх Єлеазара, які у 166 р. до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога й були за це жорстоко покарані.

Свято винесення хреста Господнього у народному побуті має декілька назв: Перший Спас (тобто скорочене від Спаситель – одне з імен Ісуса Христа), Спас на воді, або Мокрий Спас; Медовий Спас. Найбільш поширена його назва в Україні – Маковія, що теж має церковне походження. Під впливом асоціації незнайомого слова «Маккавей» зі знайомим «мак» виник народний варіант свята – Маковія, і все у цей день було пов’язане з цією рослиною, адже мак для українців – символ плодючості. На Маковія у церкві святять воду, осінні квіти та мак. Після освячення квіти та голівки маку кладуть за образи й зберігають там до весни. Раніше цей мак розсіювали по городу, а засушені квіти дівчата на Благовіщення вплітали у волосся – «щоб не випадало». Крім звичайного городнього маку, святили ще й дикий мак-видюк, що, за повір’ям, застосовують від відьом. Треба лише обсипати посвяченим диким маком дім – і можна вже нічого не боятися. Обрядовою їжею цього дня є «шуліки» – печені коржі, поламані на шматочки й облиті медом та розтертим маком. У народі кажуть: Перший Спас – це проводи літа; Перший Спас – перша сівба озимих; відцвітають троянди – падають холодні роси, з Першого Спасу – холодні роси. У цей час починають відлітати ластівки. Отже, ластівка весну починає, осінь накликає.

У Перший Спас починається Успенський піст, що триває два тижні.
Цей піст присвячений Пресвятій Богородиці й триває з 14 до 28 серпня. За суворістю він схожий на Великий піст, послаблюється тільки по суботах і неділях, а також під час свята Преображення Господнього. У народному побуті цей піст має назву Спасівка. Існує легенда, що Спасівка – це продовження Великого посту. Розповідають, що спочатку Бог призначив постувати дев’ять тижнів, але людям було дуже важко витримати такий довгий піст, і святі отці почали просити Господа, щоб він скоротив його. Тоді Бог розділив Великий піст на дві частини: сім тижнів залишив весною перед Великоднем і два тижні постановив поститися наприкінці літа перед Спасом. Ось чому, за народним віруванням, у Спасівку треба так само суворо поститися, як і у Великий піст.

Тетяна Миколайко, "Чернігів стародавній"