Зрозуміло, що людей осудних у цій черзі немає.
Це той самий «кровожерний совок», який особисто хоче нюхати гар та кров НАТОвської техніки і своїми руками помацати втрати «проклятого Заходу».
Народ добре дресирується телевізором і страхом в'язниці: для безлічі російських обмацування і обнюхування горілих «Леопардів» стало сенсом життя і вищою насолодою.
Вати тут навіть більше, ніж у черзі до «пояса з панчохами богородиці» у 2011 році.
«Достоявши» і діставшись до мертвих танків -ця публіка оргазмує: нишком плює і сморкається на криваву броню, норовить її штурхати і непритомніє від щастя.
Вата тріумфує, плаче і обіймається, ніби справді когось перемогла. Карликовість успіхів російської орди вату не бентежить.
Їх дуже дуже багато. Значно більше, ніж у «чергах за надія» чи квітникарів на Борисівському цвинтарі.
Болісно-нескінченна черга для вати не тортури, а «щастя причетності» до м'ясних штурмів, убитих міст України, розстрілів у Бучі та бомбування.
Ілюзії демократів-лібералів недоречні. Вата - абсолютна не придатна для побудови з неї «щасливої ​​та вільної Росії». На даний момент вона знаходиться в тій же кондиції, що і гітлерівська вата в 43 році. Але путін врахував усі помилки гітлера і зробив патологічні зміни народної свідомості незворотними.

Невзоров