До уваги читачів нова публікація Ростислава Мусієнка «НА ПЕРЕХРЕСТЯХ ІСТОРИЧНИХ ПАРАЛЕЛЕЙ».
Одвічне питання – в чому сіль?

Когнітивний шок. Стисле дослідження жорстко спростовує багатотомні вигадки «Капіталу» Маркса. Виявляється, головний рушій історії – фарс. Породжений ним суспільний інтуїтивний резонанс проводить до влади творців світової драми. Франкліна Рузвельта або… Адольфа Гітлера. Але чому неодмінною жертвою діянь чужих вождів стає Україна? Читайте - дізнаєтесь.

Інтелектуальний тест. Можливо, слід було вжити слово «текст». Але, якщо це й обмовка, то суто за Фройдом. Бо оповідь під назвою «Око тайфуну» і справді ставить перед вдумливим читачем певні когнітивні бар’єри, подолати які можливо лише за наявності неабиякої ерудиції і незалежного мислення.

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

Методичні рекомендації Українського інституту національної пам’яті до 75-х роковин початку примусового виселення українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини.

В архіві ви можете ознайомитися:
- Вступні зауваги
- Ключові повідомлення
- Тайм-лайн війни
- Хроніка звільнення міст
- Карта
- Звільнення міст у спогадах
- Згадаймо Героїв

23 серпня 1939 р. відбулася подія, що стала спусковим механізмом найкривавішої трагедії в історії людства – Другої світової війни. У вересні 2008 року Європейський парламент своєю Декларацією визначив 23 серпня – день підписання Пакту між Гітлером та Сталіним – Європейським Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму.

23 листопада 2017 року у Чернігові вийшла з друку книга про комуністичний злочин світового рівня вже в одному окремому селі у Чернігівському районі Чернігівської області під назвою «Петрушин у роки Голодомору. 1932-1933».

Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування Української повстанської армії.
З метою вшанування мужності та героїзму, захисників незалежності і територіальної цілісності, військових традицій Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві Президентом України встановлено День захисника України (Указ від 14 жовтня 2014 року № 806) – свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам'яті, присвячені 75-м роковинам від початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів)».

Аналіз та викриття радянських/російських міфів про Україну у Другій світовій війні, освітню політику сучасного російського імперіалізму (підручники з історії), висвітлення різних аспектів історії війни – все це в Матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи і реальність», яку 15 квітня у Чернігові провели Український інститут національної пам’яті, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського.

У науковій статті «Чорна Піхота. Скільки «чорносвитників» знищив Сталін?» Ростислав Пилявець, кандидат історичних наук, доцент, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, полковник запасу Збройних сил України, висвітлив маловідому тему чорної піхоти (їх називали ще «чорносвитниками», «піджачниками» тощо) у 1942-1944 роках як один із методів упокорення сталінським режимом СРСР українського народу у Другій світовій війні.

Автор статті «Радянське міфічне свято «23 лютого», кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець, аргументовано з історичними фактами доводить ганебність і принизливість відзначення такого "дня Червоної армії і Воєнного флоту" або "дня захисника вітчизни" не тільки громадянами України, а також і громадянам Російської Федерації.

Український інститут національної пам’яті у методичних матеріалах до 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України обґрунтовує необхідність відмови від радянсько-комуністичного трактування історичної події часів Другої світової війни та її українського виміру, яке активно використовує російський агресор в інформаційній війні проти України. У матеріалах дані термінологічні зауваги; ключові повідомлення коммеморативних заходів; історична довідка; історичні міфи, пов’язані з вигнанням нацистських окупантів із України; пропозиції щодо медійних заходів 28 жовтня 2014 року; перелік вітчизняних науковців, що спеціалізуються на окремих аспектах історії Другої світової війни.

Список «Особи причетні до організації Голодомору та політичних репресій, чиїми іменами названі вулиці в Україні», який налічує біографічні дані та інформацію про антиукраїнську діяльність 68 партійних та радянських діячів СРСР, Український інститут національної пам’яті підготував на виконання доручення віце-прем’єр-міністра України О.М. Сича від 26 червня 2014 р. №1/10-1715.

В аналітичному огляді «Друга світова війна у суспільній свідомості українського народу: соціологічний вимір» провідного наукового співробітника Українського інституту національної пам’яті, кандидата історичних наук Ростислава Пилявця сформульовані основні проблеми ставлення до війни та її учасників у свідомості нашого народу та його владної еліти.

Сучасні громадяни України здатні і повинні в інтересах майбутніх поколінь усунути політичні й морально-психологічні наслідки того конфлікту із суспільного життя. Щоб він не був перешкодою на шляху формування консолідованої української політичної нації.

БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ у 1989 – 1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного Руху України за перебудову
ДО 20-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ ЗА ПЕРЕБУДОВУ
Збірник документів і матеріалів

Голодомор 1932-1933 в Україні. Збірник документів.

Абдурахман Авторханов
Загадки смерти Сталина