Цьогоріч 13 листопада визначене днем пам"яті жертв кривавої батуринської різанини, влаштованої російськими військами Петра Першого під орудою Мєншікова. Тоді, внаслідок зради козацьким старшиною Носом, ворог пробрався в укріплену фортецю Батурина і практично все населення без жалю було вирізане. Сейм був кривавим, по ньому плили плоти з трупами для застрашування непокірних українців. Вирізано було всіх -- малих і старих, жінок і дітей. Хай би уже козаки, професійні воїни, отримували військову карму, а то й мирні жителі впали від московських, "братерських" обіймів. Після цього ще хтось може дивуватися -- і чого ті українці стороняться росіян?!
Щороку в Батурині працює археологічна експедиція, очолювана Володмиром Коваленком. До її складу часто входять російські студенти. Спочатку вони скептично сприймають всі розповіді про звірства своїх єдинокровних предків. Але коли самі дістають дитячі черепи, пробиті ззаду гострим чи тупим предметом, коли біля тих хаотичних поховань знаходять іконки -- вони повертаються додому іншими людьми...
Як уже стало традиційним -- вшанування буде проведено священиками УПЦ Київського патріархату, будуть запалені свічки пам"яті, говоритимуться промови. Та головне, щоб ми винесли уроки з батуринської трагедії. І головний -- зрада ніколи не буває благородною. Ніколи не буває виправданою.

Джерело: "Сіверщина".