24 лютого – День Святого мученика Власа.
Святого Власа вважали здавна вважали покровителем та захисником домашніх тварин. Одна з легенд розповідає, що він жив у ІV столітті, постійно наглядаючи за бідними людьми й лісовими звірами. Коли в нещасної вдови ненажерливий вовк вкрав кабанця, святий заступник одразу розпорядився повернути вкрадене.
У цей день свійських тварин кропили водою – проти хвороб. Зазвичай цього дня не працювали, щоб мору не було. У селах служили великі молебні, освячували паляниці житнього хліба, якими потім годували коней, волів.
З цим святом пов’язують і повне закінчення зими: «Прийшов Влас – з печі злазь», «Пролив Влас олії (тобто води) на дорогах – пора зимі збирати ноги», а тому, якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде.
Саме з цієї нагоди на Чернігівщині та в суміжних районах Київщини вважали, що «Власові морози» - останні потуги зимових холодів, бо – «Святий Влас збиває ріг із зими».