У давнину кожен день Масляної мав свою назву.
Понеділок – «Зустрічі». Цього дня влаштовували й розкочували снігові гірки.
Вівторок – «Заграш». Починалися ігрища. За потішання й сміливість пригощали млинцями та брагою.
Середа – «Ласунка». Готували святкові ласощі.
Четвер – «Розгуляй – четверток». Брали снігові гори, каталися на конях.
П’ятниця – «Тещині вечори». Зяті ходили в гості до тещ.
Субота – «Невістчині посиденьки». Відвідували рідних.
Неділя – «Прощення день».
Найбільш пишно відзначали неділю. Цього дня готували вареники з сиром. Організовували масові гуляння, ігрища та забави.
Всі прощалися з Масляною, тобто з масляним і смачним. Адже це був останній день веселої Масляни. Отож і відзначали його гучно, але горілки вже не вживали. Наприкінці свята спалювали опудало Масниці, це була головна розвага, котра знаменувала кінець зими.
Цього дня просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи. Вважалося, що необхідно обов’язково обійти усіх родичів і сусідів та попрости у них пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усілякої скверни.

З початком нового тижня наступає Великий піст…